КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.03.10 р. № 21/191-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Разіної Т. І
Мазур Л. М.
судді-доповідача Жук Г. А.
при секретарі судового засідання Бойко А.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Бураковський Д.Р. –представник за дов. б/н від 02.09.2009 р.;
від відповідача: не з’явились.
розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 07.11.2009 року приватного підприємства «Борка»на рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 року
у справі № 21/191-09 (суддя –Ярема В.А.),
за позовом приватного підприємства «Бор-ка», м. Фастів Київська область,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Фастів Київська область,
про стягнення 3 600,00 грн.,-
в с т а н о в и в:
29.07.2009 року приватне підприємство «Бор-ка»(позивач по справі) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н, б/д до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (відповідач по справі) про стягнення 2 400,00 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за січень-червень 2009 року (а.с.3-4).
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором найму (оренди) торговельного місця на ринку б/н від 01.02.2008 року щодо сплати за користування об’єктом найму.
В ході розгляду справи позивачем, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України, подана заява б/н від 19.10.2009 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 01.10.2009 року в сумі
3 600,00 грн., у зв’язку з тим, що відповідач продовжує користуватися об’єктом оренди (а.с.27-29).
Рішенням господарського суду Київської області від 25.11.2009 року у справі № 21/191-09 приватному підприємству «Бор-ка»відмовлено у задоволенні позову (а.с. 89-91).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, приватне підприємство “Бор-ка”, через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу б/н від 07.11.2009 року (вх. № 2-04/1/25/5 від 11.01.2010 року), в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 року у справі № 21/191-09 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги приватного підприємства “Бор-ка” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.01.2010 року апеляційну скаргу приватного підприємства “Бор-ка” на рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 року у справі № 21/191-09 прийнято до провадження у складі колегії суддів Жук Г.А. –головуючий суддя, суддів: Агрикова О.В., Мазур Л.М. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 08.02.2010 року.
У судових засіданнях представник позивача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 року у справі № 21/191-09 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Розпорядженням Першого заступника Голови Київського міжобласного апеляційного суду від 01.03.2010 року склад колегії було змінено.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином, вимоги ухвали суду не виконав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
1 лютого 2008 року між приватним підприємством «Бор-ка»(наймодавець, позивач у справі) та фізичною особою - приватним підприємцем ОСОБА_5 (наймач, відповідач у справі) був укладений договір найму (оренди) торговельного місця на ринку б/н від 01.02.2008 року, відповідно до умов якого наймодавець передав, а наймач прийняв у тимчасове платне користування торговельне місце № 102, загальною площею одного торговельного місця 4 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10-11).
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України орендодавець передає або зобов’язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди –реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов’язки на користь іншої сторони.
У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України та ст. ст. 173, 193 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач стверджує, що відповідач, з моменту укладення договору, користувався об’єктом оренди, згідно умов договору сплачував орендні платежі до грудня 2008 року включно, здійснював підприємницьку діяльність користуючись торговельним місцем № 102 і на момент звернення до суду, однак з січня 2009 року припинив сплачувати орендні платежі внаслідок чого станом на 01.10.2009 року за ним утворилася заборгованість в сумі 3600 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Місцевий господарський суд відмовив позивачу в позові посилаючись на приписи статей 181 ГК України, ст.ст. 638, 640, 765 ЦК України. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторонами в порушення умов договору не був складений акт прийому-передачі об’єкту найму, у зв’язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що об’єкт найму за спірним договором в оренду не передавався, вищевказаний договір фактично є неукладеним, а тому у відповідача відсутнє зобов’язання по сплаті орендної плати за даним договором.
Колегія апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання договору фактично неукладеним та відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне
Згідно статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Зміст договору визначається сторонами на підставі вільного волевиявлення.
Статтею 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погодженні сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові, відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України, ч. 1 ст. 638 ЦК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 284 ГК України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об’єкти оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
У відповідності до ч.4 ст. 284 ГК України, ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк встановлений договором. Строк договору найму (оренди) визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору найму (оренди) протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Нормою ч.1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Договором сторони чітко визначили об’єкт оренди - торговельне місце № 102, загальною площею одного торговельного місця 4 кв. м., його місце розташування, передбачили (п. 2.1 договору), що наймач вступає у користування об’єктом найму одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання –передачі, який є обов’язковим додатком до договору.
У пунктах 3.1, 3.4 договору сторони визначили розмір плати за користування об’єктом найму у розмірі 100 грн. за 1 кв. м. на місяць, і враховуючи площу об’єкта найму (оренди) розмір орендної плати встановили в сумі 400 грн. на місяць. Умовами договору встановлено порядок розрахунків, а саме: плата за користування об’єктом найму сплачується у готівковій формі наперед не пізніше 25 числа кожного місяця. При цьому, за умовами договору, ринковий збір не входить до плати за користування об’єктом найму.
Термін дії договору встановлено з 01.02.2008 року по 31.12.2008 року ( п. 6.1 договору), однак п. 6.6 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заперечень наймодавця та наймача про припинення строку дії договору протягом одного місяці до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
З представленого в матеріалів справи договору найму (оренди) торговельного місця на ринку б/н від 01.02.2008 року вбачається, що сторони, у відповідності до вимог ст. 284 ГК України, досягли згоди з усіх істотних умов щодо об’єкта оренди, строку на який укладається даний договір та орендної плати, порядку припинення договору та повернення майна.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено сторонами в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, акт приймання –передачі об’єкту найму сторонами не складався, що стало підставою відмови у задоволенні позовних вимог позивача місцевим господарським судом.
Однак, незважаючи на те, що в порушення умов п. 2.1 договору від 01.02.2008 року сторонами не укладався акт приймання - передачі майна, факт прийняття відповідачем у користування торгового місця № 102 та користування ним підтверджується представленими в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями прибуткових касових ордерів на оплату відповідачем орендних платежів за торгове місце з січня 2008 по грудень 2008 року (а.с. 33-44), що не взято місцевим господарським судом до уваги.
Колегія суддів звертає увагу та те, що в матеріалах справи відсутні докази відмови наймача чи наймодавця від продовження терміну дії договору найму (оренди) торгових місць, отже, в силу умов п.п. 6.1, 6.2 договору, вимог ст.ст. 763-764 УК України, даний договір вважається продовженим на новий термін на тих самих умовах на той самий строк.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом не досліджено та не надано належної оцінки таким доказам як: пояснення ОСОБА_6, директора приватного підприємства «Бор-ка»(а.с.56-57), ОСОБА_7 засновника приватного підприємства «Бор-ка»(а.с.58-59), ОСОБА_8 головного бухгалтера приватного підприємства «Бор-ка»(а.с. 60-62), ОСОБА_9 контролера приватного підприємства «Бор-ка»(а.с. 63-64), пояснення приватних підприємців ОСОБА_10 (а.с.65-68), ОСОБА_11 (а.с. 69-71), ОСОБА_12 (а.с. 72-74), ОСОБА_13 (а.с. 75-77), ОСОБА_14 (а.с. 78-80), наказ № 25 від 05.11.2008 року по ПП «Бор-ка»(а.с. 51), які наявні в матеріалах справи та підтверджують факт користування відповідачем торговим місцем згідно укладеного договору оренди протягом 2008-2009 р.р.
Місцевий господарський суд не прийняв до уваги, що умовами п. 4.1.10. договору передбачено обов’язок наймача повернути наймодавцю об’єкт найму (оренди) згідно з актом приймання-передачі в стані, не гіршому від його стану на момент передачі в найм з урахуванням зносу у встановлених розмірах, однак відповідач не надав належних чи допустимих доказів повернення об’єкту оренди (торгового місця) наймодавцю, після припинення дії договору (31.12.2008 року).
Крім того, під час розгляду справи в апеляційній інстанції позивачем представлено Акт Фастівської ОДПІ № 35 від 27.02.2010 року перевірки місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, згідно якого остання, на час перевірки, здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_2, торговельне місце № 102.
Враховуючи, що факт користування приватним підприємцем ОСОБА_5, торговим місцем №102 за договором від 01.02.2008 року протягом 2008 року підтверджено належними доказами оплати за користування торговими місцями за період 2008 року, а користування об’єктом оренди протягом 2009 року підтверджено відсутністю доказів відмови від дії договору на 2009 рік, відсутністю доказів повернення майна (згідно умов п. 4.1.10 договору), що підтверджує пролонгацію договору на новий термін, колегія дійшла висновку про необгрунтованність висновків місцевого господарського суду та правомірність позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати за користування майном в сумі 3 600,00 грн.
За даних обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 року прийняте місцевим господарським судом за неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, за невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому дане рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК.
Судові витрати за розгляд справи , відповідно до вимог ст. 44-49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 44,49,99-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Бор-ка»на рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 року у справі № 21/191-09 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 25.11.2009 року у справі № 21/191-09 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовільнити повністю.
5. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «Бор-ка»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Галафаєва, 43 ідентифікаційний код 13722893) 3 600,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита, 365,00 грн. витрат на сплату інформаційно –технічного забезпечення, 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
6. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
7. Матеріали справи № 21/191-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Разіна Т. І
Мазур Л. М.
Дата відправки 13.03.10