ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2010 р. Справа № 12/201-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Будішевської Л.О.
Іоннікової І.А.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка"
на рішення господарського суду Вінницької області
від "12" лютого 2010 р. у справі № 12/201-09 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка"
(м. Калинівка Вінницької області)
до Калинівської районної державної адміністрації (м. Калинівка Вінницької області)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Турбів -Агро"
(с. Кіровка Калинівського району Вінницької області)
про визнання права користування земельною ділянкою на умовах договору оренди
землі від 25 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Калинівської районної державної адміністрації про визнання за товариством права орендного користування земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 25 квітня 2006 року, укладеного між ТОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" та Калинівською районною державною адміністрацією на термін до 25 квітня 2010 року.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 12 лютого 2010 року у справі №12/201-09 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачає обов'язковість пролонгації договору оренди земельної ділянки в разі відсутності письмових заперечень орендодавця у формі листа - повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору та не вимагає додаткового звернення орендаря з клопотанням про продовження дії договору оренди в якості підстави для його пролонгації, на що місцевий господарський суд не звернув увагу.
ТОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" зазначає, що розпорядження голови Калинівської райдержадміністрації №46 від 02 лютого 2009 року не відповідає вимогам ч.9 ст.123 Земельного кодексу України, оскільки в ньому відсутні мотивовані пояснення підстав відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2010 року з повідомленням про дату, час та місце судового засідання надіслана учасникам судового процесу рекомендованою кореспонденцією, проте своїм правом на участь в судовому засіданні вони не скористалися.
Зважаючи на те, що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку подання до апеляційного господарського суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неприбуття представників сторін та третьої особи в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи за наявними в матеріалах доказами, оскільки учасників судового процесу належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання суду.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість скарги.
При цьому виходить з наступного.
25 квітня 2006 року між Калинівською райдержадміністрацією (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), предметом якого є невитребувані земельні ділянки (паї) загальною площею 90,21 га (ділянки №№1,2,3,8,10,12,13,14,18,22,24,25,26,27,29,30,32,33,36,37,39,40,41,42,43,44,45,46,51,53,54,55, всього 32 ділянки) згідно з проектом поділу земельних часток (паїв) реформованого КСП "Мічуринець", розташовані на території Кіровської сільської ради (пункт 2 Договору) (а.с.11-13).
Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладено на два роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п.37 Договору дія його припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір укладено на підставі розпорядження голови Калинівської райдержадміністрації №69 від 27 лютого 2006 року, що видано відповідно до ст.ст.17,93,124,125, п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, на підставі рішення 17 сесії Кіровської сільської ради 4 скликання від 23 грудня 2005 року "Про погодження надання в короткострокову оренду земельних ділянок невитребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Калинівська "Сільгосптехніка" (а.с.15).
02 лютого 2009 року на підставі рішення 13 сесії Кіровської сільської ради 5 скликання від 10 липня 2008 року "Про погодження надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв)" (а.с.80) перший заступник голови Калинівської районної державної адміністрації прийняв розпорядження №46 "Про надання в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) товариству з обмеженою відповідальністю "Турбів-Агро", с.Кіровка на території Кіровської сільської ради", згідно з яким передачі в оренду ТОВ "Турбів-Агро" терміном на п’ять років підлягають невитребувані земельні ділянки (паї) в кількості 21 ділянки загальною площею 59,6595 га ріллі згідно з проектом поділу земельних часток (паїв) реформованого КСП "Мічуринець", с.Кіровка (а.с.21).
Згідно зі ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Ст.116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Ст.124 вищевказаного Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Ст.764 ЦК України визначено що, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Однак ч.2 ст.759 та ч.2 ст.792 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини з найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Ч.6 ст.93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
В силу ч.1 ст.31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Отже, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.124,125, п.12 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується відповідними органами самоврядування та органами виконавчої влади (останніми - щодо земельних ділянок за межами населених пунктів) шляхом прийняття, відповідно, рішень на пленарному засіданні ради - сесії та видання розпоряджень, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 грудня 2009 року у господарській справі №32/261-40/74 та у постанові Вищого господарського суду України від 05 листопада 2009 року у справі №9/104.
Матеріали справи свідчать про те, що рішення щодо поновлення Договору відповідачем не приймались.
Натомість, в матеріалах справи наявні рішення про передачу невитребуваних часток (паїв) на території Кіровської сільської ради в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Турбів-Агро", які не визнані недійсними в установленому законом порядку. Дані рішення прийняті за обставин, коли позивачем не виконано умови пункту 8 договору оренди землі від 25 квітня 2006 року щодо письмового повідомлення орендодавця у встановлений договором строк про намір продовжити його дію.
Крім того слід зазначити, що поновлення Договору на тих самих умовах неможливе, оскільки згідно з додатком до рішення 13 сесії 5 скликання Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 10 липня 2008 року станом на 10 липня 2008 року невитребувані земельні ділянки (паї) на території Кіровської сільської ради становлять 59,6595 га.
Згідно зі ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначені вимоги чинного законодавства, обставини справи та докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 12 лютого 2010 року у справі №12/201-09 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 12 лютого 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівська "Сільгосптехніка" - без задоволення.
2. Справу №12/201-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Будішевська Л.О.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - третій особі;
5 - в наряд.