Справа № 2-72

2007р.

_{Рішення}

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«20» березня 2007 р.                                                                                    м.Городенка.

Городенківський районний суд Івано-Франківської області В складі: головуючого - судді Стефурака Є.М.

Суддів

Секретаря                   Козаченко Л.Д.

З участю прокурора

Адвоката (адвокатів) розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд, щоб постановити рішення яким зобов'язати відповідача повернути борг в сумі 15000 грн. згідно даної ним розписки 25.10.2003 року, а також 12 відсотків річних від суми боргу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що відповідач в жовтні 2003 року викрав його автомобіль марки "Сіат", розбив його, обіцяв відшкодувати заподіяну шкоду, а в зв"язку з тим, що не було грошей, 25 жовтня 2003 року дав розписку про те, що позичив у нього 15 000 грн. до 25 жовтня 2006 року.

Фактично він йому грошей не зичив.

Відповідач позову не визнав, суду пояснив, що дісно пошкодив позивачу машину і під погрозами дав розписку про позику грошей. Однак грошей не зичив, сума 15 000 грн. на відшкодування ремонту автомобіля завищена.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлений позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення із слідуючих підстав.

Позивач свій позов мотивував відповідно до положень глави 71 ЦК України, як невиконання договору позики.

Однак в судовому засіданні встановлено, що між стронами фактично не було укладено договору позики, а розписка дана тільки для приховання іншого правочину, так як із пояснень сторін встановлено, що відповідачем спричинена позивачу шкода.

Згідно положень ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено стронами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який насправді вчинили.

При вищенаведених обставинах суд вважає, що в заявленому позові слід відмовити. На підставі ст.235 ЦК України, керуючись ст.ст.209, 214-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу відмовити.

Ухвалу суду від 08 вересня 2006 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2 скасувати, арешт з майна зняти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.