ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2010 р. Справа № 10/2227
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивачів:
- Славутської районної державної адміністрації: не з'явився,
- Лисиченської сільської ради: не з'явився,
- Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення №52),
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке"
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "15" березня 2010 р. у справі № 10/2227 (суддя Виноградова В.В.)
за позовом Славутського міжрайонного прокурора (м. Славута) в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації (м. Славута Хмельницької області), Лисиченської сільської ради (с. Лисиче Славутського району Хмельницької області), Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області (м. Хмельницький)
до державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке"
(с. Цівоха Славутського району Хмельницької області)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, стягнення шкоди та вартості обстеження самовільно зайнятих земельних ділянок , -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2009 року Славутський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації, Лисиченської сільської ради та управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Агроспецсервіс" про: зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 47,88 га, 40,23 га та 9,10 га, що розташовані за межами населеного пункту с.Дідова Гора та с.Потереба Славутського району за належністю Славутській районній державній адміністрації; стягнення з відповідача на користь Лисичанської сільської ради 87 840,04 грн. шкоди та на користь управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області 794,73 грн. вартості обстеження самовільно зайнятих земельних ділянок.
В обґрунтування позову Славутський міжрайонний прокурор вказує, що відповідач самовільно, без правовстановлюючих документів, зайняв землі запасу сільськогосподарського призначення Лисиченської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 97,21 га, що зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26 листопада 2008 року. Посилаючись на ст.ст.125,126,212 Земельного кодексу України прокурор вказує, що самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка повинна бути звільнена та повернута за належністю власнику. При цьому, керуючись Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМУ №963 від 25 липня 2007 року, відповідачу нараховано 87 840,04 грн. шкоди, яку прокурор просить стягнути.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29 вересня 2009 року у справі №16/350 замінено відповідача - державне підприємство "Агроспецсервіс" на його правонаступника - державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке". Справу передано за підсудністю до господарського суду Хмельницької області (а.с.102-103, т.1).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2009 року справу 16/350 прийнято суддею до провадження, змінено на №10/2227 та призначено до розгляду.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області 14 грудня 2009 року замінено управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області на його правонаступника - Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15 березня 2010 року у справі №10/2227 позов Славутського міжрайонного прокурора задоволено частково.
Стягнуто з державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" на користь Лисиченської сільської ради 87 840,04 грн. шкоди.
Стягнуто з державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" Славутського району в доход Державного бюджету України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що в оспорюваному рішенні суду не зазначено в чому саме полягає шкода, у якій формі проявляється та який існує причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача та наслідками. Вказує, що підприємство своїми діями лише покращило родючість землі шляхом знищення бур'янів через оброблення земельної ділянки пестицидами і агрохімікатами.
Славутський міжрайонний прокурор та Славутська районна державна адміністрація у письмових відзивах на апеляційну скаргу зазначають про необґрунтованість скарги, просять залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
В адресованому апеляційному господарському суду листі №01-01-09/892 від 01 червня 2010 року Славутська районна державна адміністрація просить розглядати скаргу за відсутності представника адміністрації, посилаючись на неможливість забезпечити його явку в судове засідання та відсутність фінансування.
Колегія суддів вважає, що неприбуття представників сторін в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки сторони належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечує проти апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість скарги.
При цьому виходить з наступного.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 15 грудня 2008 року №833 "Про створення державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" на базі філії №25 "Хмельницьке відділення агропромислового виробництва" державного підприємства "Агроспецсервіс" створено державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" із наданням йому статусу юридичної особи та визначено, що державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства "Агроспецсервіс" відповідно до розподільчого балансу (а.с.78-79, т.1).
28 квітня 2009 року заступником Міністра аграрної політики України затверджено розподільчий баланс станом на 31 грудня 2008 року (а.с.94-95,т.1).
Наказом генерального директора державного підприємства "Агроспецсервіс" від 12 січня 2009 року №01/1 ліквідовано філію №25 "Хмельницьке відділення агропромислового виробництва ДП "Агроспецсервіс" як структурний підрозділ ДП "Агроспецсервіс" (а.с.77,т.1).
Відповідно до пункту 1.2 статуту державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 19 січня 2009 року №34, державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" визначено правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства "Агроспецсервіс" відповідно до розподільчого балансу (а.с.70, т.1).
Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою управління статистики у Славутському районі АБ №300809 від 23 березня 2009 року, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №539702 (а.с.55-56,т.1).
26 листопада 2008 року управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт від 26 листопада 2008 року (а.с.8,т.1).
В ході перевірки встановлено, що на території Лисиченської сільської ради філією №25 Хмельницького відділення агропромислового виробництва ДП "Агроспецсервіс" використовуються землі запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 97,21 га без правовстановлюючих документів на землю, а саме біля с. Дідова Гора земельна ділянка запасу сільськогосподарського призначення площею 47,88 га, біля с.Потереба земельні ділянки запасу сільськогосподарського призначення, що розділені меліоративним каналом площею 40,23га та площею 9,10га засіяні сільськогосподарськими культурами (озимий ячмінь), що є порушенням ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.
Працівниками управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області складено акти обстеження земельних ділянок №11-4-11, №11-4-12 та №11-4-13 та внесено приписи від 26 листопада 2008 року №006042, №006046 з вимогою в місячний термін усунути порушення земельного законодавства шляхом оформлення правовстановлюючих документів на самовільно зайняті земельні ділянки або їх звільнення (а.с.11-17, 20-22, 25, т.1).
Державним інспектором управління з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області 12 грудня 2008 року складено протокол №003976 про адміністративне правопорушення відносно директора філії №25 ДП "Агроспецсервіс" ОСОБА_2, в якому останній пояснив, що філією на даний час вирішується питання по узаконенню земельних ділянок.(а.с.10, т.1).
Матеріали справи містять лист директора філії №25 ДП "Агроспецсервіс" від 22 січня 2008 року №9, адресований голові Славутської райдержадміністрації, з проханням надати в постійне користування земельні ділянки, які розташовані на території Лисиченської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 282, 89 га, та лист директора філії на адресу голови Славутської райдержадміністрації від 07 травня 2008 року №67 про надання дозволу на надання в користування земель запасу, які знаходяться за межами населених пунктів Лисиченської сільської ради загальною площею 190,32 га (а.с.34,35, т.1).
Славутська райдержадміністрація листом від 05 грудня 2008 року №01-01-11/1169 на запит Славутського міжрайонного прокурора повідомила, що розпоряджень по наданню в оренду відповідачу земельних ділянок на території Лисиченської сільської ради за межами населеного пункту протягом 2007-2008 років головою Славутської райдержадміністрації не приймалося (а.с.36, т.1).
Згідно з листом управління Держкомзему у Славутському районі від 12 грудня 2008 року №25-6-8/666 земельні ділянки із земель запасу Лисиченської сільської ради в оренду чи постійне користування ДП "Агроспецсервіс" не передавались (а.с.42).
Довідка управління статистики у Славутському районі від 11 грудня 2009 року №38-01-20/599 свідчить про те, що відповідно до статистичного спостереження форми №29-с/г, розділу "Довідково" на 01 грудня 2008 року філія №25 ДП "Агроспецсервіс" посівних площ озимого ячменю під урожай 2009 року не мало (а.с.110, т.1).
Матеріали справи містять довідку начальника Славутської державної інспекції захисту рослин №79 від 15 грудня 2009 року, згідно з якою філією №25 ДП "Агроспецсервіс" у 2008 році, з метою нерозповсюдження шкідливих об’єктів (бур`янів), було оброблено пестицидами 90 га земель державної власності на території Лисиченської сільської ради за межами населеного пункту, які перебувають у підпорядкуванні Славутської районної державної адміністрації, дані землі для вирощування сільськогосподарських культур не використовувались (а.с.133, т.1).
З листа управління Держкомзему у Славутському районі №01-03-09/1023 від 15 грудня 2009 року вбачається, що земельні ділянки, по яких було складено протоколи щодо їх самовільного зайняття, на даний час ДП "Хмельницьким" не використовуються і частково на дані землі оформляються державні акти на право власності на землю за громадянами у відповідності до рішень суду про визнання права власності на земельну частку (пай) (а.с.134, т.1).
Державною інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області надано до матеріалів справи акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №56 від 23 грудня 2009 року, яким встановлено, що на час проведення перевірки землі запасу на території Лисиченської сільської ради розпайовані між громадянами с. Дідова Гора та с. Потереба, в 2009 році землі не використовувались (а.с.17, т.2).
З листа Славутської міжрайонної прокуратури від 28 січня 2010 року №1268-09 вбачається, що за інформацією Лисиченської сільської ради на даний час земельні ділянки відповідачем звільнено.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.
Ст.19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.80 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент фіксування порушення, далі - ЗК України) встановлено, що суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Ст.126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Ч.1 ст.116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з п.12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (в редакції Закону від 15 квітня 2008 року) самовільне зайняття земельної ділянки визначено як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з вимогами чинного законодавства правовідносини стосовно відшкодування шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельних ділянок, регулюються нормами ст.211 ЗК України та Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963 (далі - Методика).
З метою формування єдиних підходів у застосуванні цієї Методики наказом Державної інспекції з контролю за використання та охороною земель від 12 вересня 2007 року №110 затверджено Методичні рекомендації , які використовуються органами Держземінспекції для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Відповідно до п.2.1. вказаних рекомендацій шкода, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, повинна бути відшкодована державі та територіальній громаді.
Згідно з пунктом 3.1 Методичних рекомендацій підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
За загальним принципом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Тобто, юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки) внаслідок її незаконного використання іншою юридичною чи фізичною особою можуть бути заподіяні реальні збитки, які пов'язані із знищенням або пошкодженням речі (знищенням чи пошкодженням поверхневого родючого шару ґрунту), а також збитки внаслідок упущення вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).
Згідно з пунктом "д" ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначені вимоги чинного законодавства, обставини справи та докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок площею 47,88 га, 40,23 га та 9,10 га, що розташовані за межами населеного пункту с.Дідова Гора та с.Потереба Славутського району, які перебувають у розпорядженні Славутської районної державної адміністрації, та протиправного використання державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" даних земельних ділянок.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, проведений державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області 27 листопада 2008 року відповідно до Методики, розмір такої шкоди складає 87 840,04 грн. (а.с.18, 23,26, т.1).
Доказів сплати відповідачем шкоди не подано.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 87 840,04 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельних ділянок, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо решти позовних вимог слід зазначити, що оскільки матеріали справи містять докази звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, проведення їх розпаювання та враховуючи те, що прокурором і позивачами до господарського суду Хмельницької області подана письмова заява про відмову від позову в частині зобов'язання відповідача звільнити і повернути самовільно зайняті земельні ділянки площею 97,21 га та в частині стягнення 794,73 грн. вартості обстеження самовільно зайнятих земельних ділянок, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 15 березня 2010 року у справі №10/2227 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15 березня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Хмельницьке" - без задоволення.
2. Справу №10/2227 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 8 прим.: 1 - до справи, 2-4 - позивачам, 5 - відповідачу, 6 - Славутській міжрайонній прокуратурі, 7 - Житомирській обласній прокуратурі, 8 - в наряд.