ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2010 р. Справа № 18/6/384-Н
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Будішевської Л.О.
Іоннікової І.А.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідачів: - Сатанівської селищної ради: не з'явився,
- ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 (довіреність від 16.02.2010р.), від третьої особи: не з'явився,
від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення №52),
розглянувши апеляційне подання прокурора Городоцького району Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "17" грудня 2009 р. у справі № 18/6/384-Н (суддя Саврій В.А.)
за позовом прокурора Городоцького району Хмельницької області (м. Городок Хмельницької області) в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (м. Хмельницький)
до Сатанівської селищної ради (смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області),
підприємця ОСОБА_2 (смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю санаторію "Товтри"
(смт. Сатанів Городоцького району Хмельницької області)
про скасування рішень Сатанівської селищної ради та рішень виконавчого комітету Сатанівської селищної ради, розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання підприємця припинити користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Городоцького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Сатанівської селищної ради та підприємця ОСОБА_2 про: скасування рішень Сатанівської селищної ради №3 від 15 травня 2003 року, №4 від 15 травня 2003 року, №13 від 09 січня 2004 року, №13 від 04 квітня 2004 року; рішень виконавчого комітету Сатанівської селищної ради №17 від 09 січня 2004 року та №70 від 22 липня 2004 року; розірвання договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2004 року, укладеного між підприємцем ОСОБА_2 та Сатанівською селищною радою; зобов'язання підприємця ОСОБА_2 припинити користування земельною ділянкою площею 0,03га, розміщену в селищі Сатанів Городоцького району по вул.Молодіжній.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30 вересня 2008 року у справі №6/384-Н, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року, у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 02 червня 2009 року у справі №6/384-Н касаційне подання першого заступника прокурора Хмельницької області задоволено.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 30 вересня 2008 року та постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2009 року у справі №6/384-Н скасовані.
Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22 червня 2009 року справу №6/384-Н прийнято суддею до провадження та присвоєно їй №18/6/384-Н.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17 грудня 2009 року у справі №18/6/384-Н у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Городоцького району Хмельницької області вніс апеляційне подання, в якому просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Прокурор в апеляційному поданні вказує, що судове рішення не відповідає вимогам ст.84 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції не надано оцінки розпорядженням голови Хмельницької облдержадміністрації №169/2005-р. від 06 червня 2005 року "Про упорядкування структури обласної державної адміністрації" та №238/2005 року від 25 червня 2005 року "Про передачу майна управління по мінеральних ресурсах, курортах і туризму облдержадміністрації".
Зазначає, що приймаючи як доказ протокол загальних зборів засновників ТОВ санаторію "Товтри" від 12 травня 2003 року і не взявши до уваги письмових пояснень засновників, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права безпідставно надав перевагу одним доказам над іншими.
Звертає увагу, що місцевим господарським судом не виконано вказівку Вищого господарського суду України щодо залучення до участі у справі регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.
Прокурор не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності рішень Сатанівської селищної ради та виконкому Сатанівської селищної ради.
Вказує, що судом не взято до уваги, що виділена земельна ділянка перебуває в межах земель національного природного парку "Подільські Товтри", координацію і контроль за комплексним розвитком курорту державного значення та його забудовою покладено на управління по мінеральних ресурсах, курортах і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.
Зазначає, що місцевий господарський суд не з'ясував правовий режим спірної земельної ділянки, наявність у підприємця ОСОБА_2 погодження на її забудову, можливість будівництва на цій земельній ділянці відповідно до генерального плану забудови курорту, не витребував та не дослідив книгу записів реєстрації актів на право постійного користування землею із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Позивач та третя особа у письмових відзивах на апеляційне подання зазначають про його обґрунтованість та просять скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17 грудня 2009 року і прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідачі у письмових відзивах на апеляційне подання зазначають про необґрунтованість подання.
Прокурор в судовому засіданні апеляційне подання підтримує.
Підприємець ОСОБА_2 та його представник в засіданні суду заперечують проти доводів, викладених в апеляційному поданні, просять залишити подання без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представники позивача, відповідача - Сатанівської селищної ради та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Колегія суддів вважає, що неприбуття зазначених представників сторін та третьої особи в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки учасників судового процесу належним чином повідомлено про час, дату та місце засідання суду.
Заслухавши прокурора, підприємця ОСОБА_2 та його представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню.
При цьому виходить з наступного.
Прокурор та позивач просять скасувати рішення 8 сесії Сатанівської селищної ради ХХ ІV скликання №3 від 15 травня 2003 року "Про вилучення земельної ділянки", рішення 8 сесії Сатанівської селищної ради ХХ ІV скликання №4 від 15 травня 2003 року "Про надання дозволу на зібрання матеріалів попереднього погодження для розташування земельної ділянки під будівництво магазину з баром", рішення 13 сесії Сатанівської селищної ради ХХ ІV скликання №13 від 09 січня 2004 року "Про попереднє погодження місця розташування об'єкту", рішення 14 сесії Сатанівської селищної ради ХХ ІV скликання №13 від 04 березня 2004 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в довгострокову оренду" (в позовній заяві помилково зазначено дата прийняття рішення - 04 квітня 2004 року), рішення виконавчого комітету Сатанівської селищної ради від 09 січня 2004 року №17 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", рішення виконавчого комітету Сатанівської селищної ради №70 від 22 липня 2004 року "Про дозвіл на будівництво магазину-бару з кімнатами відпочинку".
Відповідно до ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
У рішенні №10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Отже, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.
Вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно - правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених у абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Ч.2 ст.2 цього Закону передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин та будівництва передбачено ст.ст.31,33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Таким чином, аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що позовні вимоги про скасування рішень Сатанівської селищної ради та виконавчого комітету Сатанівської селищної ради не підлягають вирішенню в господарських судах України, даний спір є публічно - правовим, віднесеним до компетенції адміністративних судів, оскільки виник за участю суб`єктів владних повноважень - Сатанівської селищної ради та її виконавчого комітету, які реалізували у спірних правовідносинах надані їм чинним законодавством України владні управлінські функції.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17 грудня 2009 року у справі №18/6/384-Н, яким відмовлено у задоволенні позову прокурора Городоцького району про скасування рішень Сатанівської селищної ради та виконавчого комітету Сатанівської селищної ради, прийняте з порушенням підвідомчості, тому підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині - припиненню.
Що стосується решти позовних вимог прокурора Городоцького району слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор та його заступники можуть звернутись до господарського суду із позовом в інтересах держави.
Прокурор, який звернувся до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган , уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
При цьому, під представництвом інтересів держави в суді належить розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє процесуальні дії. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає та обґрунтовує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов’язок здійснення інтересів держави.
Таким органом відповідно до ст.ст.6,57,13,157 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є позивачем у справі, порушеної за позовною заявою прокурора.
Так, прокурор звертаючись з позовними вимогами в інтересах держави, обґрунтовує їх порушеними правами позивача - Хмельницької обласної державної адміністрації, як засновника та учасника ТОВ санаторію "Товтри", зокрема, позбавлення позивача можливості розпоряджатись майном товариства, земельною ділянкою, та використовувати її для своїх власних потреб.
Зазначені прокурором інтереси та права Хмельницької обласної державної адміністрації, з огляду на подані прокурором та сторонами письмові докази, не вбачаються судом та не могли бути порушені відповідачем внаслідок юридичної та фактичної їх відсутності у позивача.
Відповідно до статуту ТОВ санаторію "Товтри" позивач - Хмельницька обласна державна адміністрація не була і не є учасником ТОВ санаторію " Товтри".
Згідно зі статутом та установчим договором ТОВ санаторію "Товтри" одним із засновників та учасників товариства було управління по мінеральних ресурсах та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, як самостійна юридична особа, державна реєстрація якого згідно з довідкою державного реєстратора серії АА №308934 припинена 16 травня 2006 року у зв’язку із ліквідацією.
Земельна ділянка відповідно до статуту ТОВ санаторію "Товтри" (розділ 7) не є майном товариства, оскільки товариство створено за рахунок майна та коштів реорганізованого колективного санаторно-курортного підприємства, земельна ділянка знаходилась на правах постійного користування.
За таких обставин не є переконливими доводи прокурора про необхідність залучення до участі у справі регіонального відділення фонду Державного майна України у Хмельницькій області.
Рішенням Іванковецької сільської ради Городоцького району від 09 лютого 1996 року за №10 обласному міжгосподарському санаторію "Товтри" для оздоровчих цілей та виробних потреб надано у постійне користування 47,98 га землі.
14 лютого 1996 року обласному міжгосподарському санаторію "Товтри" видано акт на право постійного користування землею І-ХМ №002039.
На підставі рішення восьмої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів від 01 листопада 1996 року "Про зміну меж селища Сатанів Городоцького району " землі Іванковецької сільської ради, на якій розміщені землі санаторію "Товтри" ввійшли в межі селища Сатанів та на даний час перебувають у власності Сатанівської селищної ради.
Право користування земельною ділянкою товариства з обмеженою відповідальністю санаторію "Товтри" знаходиться на стадії оформлення (інвентаризації земель, узгодження з відповідними інстанціями тощо).
Щодо прав позивача - Хмельницької обласної державної адміністрації на спірну земельну ділянку прокурором не наведено будь-яких доводів та доказів з приводу їх наявності.
Довід прокурора стосовно того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду не є переконливим, оскільки не підтверджений будь-якими доказами, а згідно з актом на право постійного користування землею І-ХМ №002039 обласного міжгосподарського санаторію "Товтри" вона надавалась для оздоровчих та виробничих потреб.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності визначається як право територіальної громади володіти, доцільно, економно та ефективно користуватись та розпоряджатись на свій розсуд і в своїх інтересах майном , що належить їй , як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.318 Цивільного кодексу України територіальна громада виступає самостійним суб’єктом права комунальної власності.
Таким чином, селищною радою при укладанні оспорюваного договору не вчинялись дії, які б порушували права держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
Ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 0,030 га по вул.Курортній в смт. Сатанів-2 надавалась підприємцю ОСОБА_2 відповідно до рішень Сатанівської селищної ради та виконкому Сатанівської селищної ради, які приймались згідно встановленої чинним законодавством процедури та на підставі поданих на вирішення сесії документів.
Згідно з протоколом загальних зборів засновників ТОВ санаторію "Товтри" №2 від 12 травня 2003 року підприємцю ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 0,0288 га для будівництва магазину із баром.
При цьому, слід зазначити, що санаторієм "Товтри" право користування спірною земельною ділянкою належним чином не оформлено.
В матеріалах справи наявні інші докази, які підтверджують, що ТОВ санаторію "Товтри" не заперечувало проти надання підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду (лист №180/3 від 12 травня 2003 року).
При цьому, 11 лютого 2004 року адміністрація ТОВ санаторію "Товтри" листом №57а повідомила Сатанівську селищну раду про те, що не заперечує проти будівництва підприємцем ОСОБА_2 магазину-бару на земельній ділянці площею 0,030 га, а 24 лютого 2004 року товариство попередньо погодила місце розташування земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 площею 0,030 га.
Оспорюваний договір оренди укладено між Сатанівською селищною радою та підприємцем ОСОБА_2 на підставі вищевказаних рішень Сатанівської селищної ради та її виконавчого комітету, згідно з встановленим порядком даний договір зареєстровано в книзі реєстрації договорів Сатанівської селищної ради за №27 від 26 березня 2004 року та в Городоцькому районному відділі Хмельницької регіональної філії центру Держземкадастру, про що в Держреєстрі земель вчинено запис за №84 від 05 квітня 2004 року.
Оскільки вищевказані рішення суб'єктів владних повноважень, на підставі яких укладався з підприємцем договір оренди, не визнано незаконними та не скасовані у встановленому чинним законодавством порядку, а прокурором та позивачем не доведено наявності підстав, передбачених законом, для розірвання оспорюваного договору оренди та припинення користування земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26 березня 2004 року та зобов'язання підприємця ОСОБА_2 припинити користування земельною ділянкою.
Доводи прокурора, викладені в апеляційному поданні, не є переконливими, оскільки спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 17 грудня 2009 року у справі про відмову в задоволенні позову про розірвання договору оренди та зобов'язання підприємця ОСОБА_2 припинити користування земельною ділянкою відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни в цій частині не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання прокурора Городоцького району Хмельницької області задовольнити частково.
2. Скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17 грудня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову про скасування рішень Сатанівської селищної ради №3 від 15 травня 2003 року, №4 від 15 травня 2003 року, №13 від 09 січня 2004 року, №13 від 04 квітня 2004 року та рішень виконавчого комітету Сатанівської селищної ради №17 від 09 січня 2004 року та №70 від 22 липня 2004 року і припинити провадження у справі в цій частині.
В решті судове рішення залишити без змін.
3. Справу №18/6/384-Н повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Будішевська Л.О.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 8 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3,4 - відповідачам: ОСОБА_2,
Сатанівській селищній раді,
5 - прокурору Городоцького району;
6 - Житомирській обласній прокуратурі;
7 - третій особі,
8 - в наряд.