У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.06.10 Справа №24/29/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Савченко Ю.В.
За участю представників сторін: від позивача –не з’явився; від відповідача 1 –Додудзинський М.М., довіреність від 7.06.10 р.; від відповідача 2 – Додудзинський М.М., довіреність від 7.06.10 р.; від третьої особи –не з’явився;
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2010 р. по справі № 24/29/10
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області (скорочено ПП ОСОБА_2.);
до відповідача 1: Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької області (скорочено Виконавчий комітет);
до відповідача 2: Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької області;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Приватний підприємець ОСОБА_3, м. Мелітополь Запорізької області (скорочено ПП ОСОБА_3.);
про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1425 від 08.06.2010 р. справу №24/29/10 передано для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Кричмаржевський В.А., Мойсеєнко Т.В., якою справа прийнята до свого провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.2010 р. по справі № 24/29/10 (суддя Азізбекян Т.А.) позовні вимоги задоволено. Визнано за ПП ОСОБА_2 право власності на вбудоване нежитлове приміщення в будівлі А -1, розміром 3,73 Ч 3,97, загальною площею 12,6 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Вказане рішення мотивовано статтями 316, 317, 319, 328 ЦК України та ч. 2 ст. 331, ч. 3 ст. 376 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Мелітопольська міська рада, звернулась з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи. Звертає увагу суду на те, що при прийнятті рішення судом не взято до уваги, що орендодавець не надавав згоду на будівництво вбудованого нежитлового приміщення в будівлі А-1, чим порушено право орендодавця як власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, судом не взято до уваги, що згідно з п. п. 8.21, 27 та 30 договору суборенди, договір укладено на строк до 23.04.2012 р. та після закінчення строку, на який його було укладено, дія договору припиняється. Не пізніше останнього дня строку дії договору суборендар зобов’язаний передати земельну ділянку орендарю за актом приймання –передачі у належному стані та у межах, визначених договором суборенди. Вважає, що згідно вимог ст. 376 ЦК України позивач не набуває права власності на спірне приміщення. Порушення норм процесуального права вбачає в тому, що в ухвалах господарського суду Запорізької області від 28.12.2009 р., від 08.02.2010 р. відповідачем по справі був виконавчий комітет Мелітопольської міської ради, в той же час в рішенні зазначено Мелітопольська міська рада, тобто господарським судом, в порушення вимог ст. 24 ГПК України не виносилось будь –якої ухвали про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2010 р. по справі №24/29/10 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі.
ПП ОСОБА_2, позивач у справі, відзиву на апеляційну скаргу не надала.
Третя особа, відзиву на апеляційну скаргу не надала, представник в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи була належним чином повідомлена.
За клопотанням представника відповідачів судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за його згодою у судовому засіданні 08.06.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
23.02.2007 р. Мелітопольською міською радою прийнято рішення № 4/8 «Про передачу в оренду земельних ділянок», згідно якого вирішено: затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передати їх за рахунок вільних міських земель в оренду підприємцю ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 площею 14,01 кв. м. для розміщення торговельного павільйону строком на 5 років.
23.03.2007 р. між Мелітопольською міською радою (орендодавець, відповідач у справі) та підприємцем ОСОБА_3 (орендар), укладений договір оренди земельної ділянки (далі Договір оренди).
Відповідно до п. 1 Договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в м. Мелітополь, АДРЕСА_1 для розміщення торговельного павільйону (кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:01:029:0210).
Пунктом 2 Договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 14,01 кв. м.
На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна: без будівель, об’єкти інфраструктури відсутні, охоронні зони відсутні (п. 3 Договору оренди).
Відповідно до п. 5 Договору оренди, договір оренди земельної ділянки укладено на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк за умови належного виконання обов’язків.
За умовами п. п. 15 - 16 Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка для розміщення торгового павільйону, цільове використання земельної ділянки: землі комерційного використання.
Відповідно до п. 26 Договору оренди, орендар самостійно визначає напрямки своєї господарської діяльності відповідно до цільового призначення земельної ділянки та умов договору та за згодою орендодавця та орендаря зводити в установленому законодавством порядку будівлі і споруди відповідно до цільового призначення земельної ділянки та закладати насадження.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 36 Договору суборенди).
Передача в оренду земельної ділянки за Договором оренди земельної ділянки підтверджується Актом приймання –передачі об’єкта оренди та іншими відповідними документами, зокрема Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровим планом земельної ділянки.
21.08.2008 р. між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (орендар) та ОСОБА_2 (суборендар) укладений договір суборенди земельної ділянки (далі Договір суборенди), відповідно якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування відповідно до рішення Мелітопольської міської ради від 28.02.2008 р. № 1/13, земельну ділянку в м. Мелітополь, АДРЕСА_1 для розміщення торговельного павільйону. Загальна площа земельної ділянки становить 14,01 кв. м. Договір укладений на строк до 23.04.2012 р., починаючи з дати державної реєстрації договору суборенди ( п. 1 Договору суборенди).
Відповідно до п. п. 15 - 16 Договору суборенди, земельна ділянка передається в суборенду для розміщення торговельного павільйону, цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання.
За умовами п. 21 Договору суборенди, після припинення дії договору суборендар повертає орендарю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в суборенду .
Суборендар має право, за згодою орендодавця та орендаря зводити в установленому законодавством порядку будівлі та споруди відповідно до цільового призначення земельної ділянки та закладати насадження (п. 26 Договору суборенди).
Договір суборенди зареєстрований у Запорізькій регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 жовтня 2008 р. № 040826200219.
У зв’язку з господарською діяльністю, позивачем на орендованій земельній ділянці було побудовано вбудоване нежитлове приміщення в будівлі А-1, розміром 3,73 Ч 3,97, загальною площею 12,6 кв. м.
Згідно листа Управління містобудування і архітектури № К-67/з від 09.02.2009 р. за підписом головного архітектора, на підставі рішення міськвиконкому № 89/4 від 31.07.2001 р. «Про присвоєння порядкових адресних номерів об’єктам нерухомості юридичних і фізичних осіб», торговельному павільйону, розміщеному на земельній ділянці згідно з договором суборенди від 21.08.2008 р. № 040826200299 та переданого ОСОБА_2 згідно з витягом з рішення міської ради п’ятого скликання 25 сесії від 28.02.2008 р. № 1/13 з зазначеним адресом –вул. Дзержинського, 390 , присвоєний адресний номер –АДРЕСА_1.
Згідно Технічного висновку КП «Проектно –виробниче архітектурно –планувальне бюро», вбудоване нежитлове приміщення знаходиться в задовільному стані та можливо оформити право власності.
Відповідно до висновку ТОВ «Мелітопольпроект»НД №53-03.11.09, будівельні конструкції обстежувальної частини нежитлового приміщення А-1 та нежитлове приміщення А-1 знаходяться в задовільному стані придатному для експлуатації.
Предметом розгляду в суді першої інстанції було визнання права власності за позивачем на вбудоване нежитлове приміщення в будівлі А-1, розміром 3,73 Ч 3,97, загальною площею 12,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з посиланням на ст. 328 та 376 ЦК України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.2010 р. по справі №24/29/10 позовні вимоги задоволено, з чим не погодився відповідач та оскаржує його в апеляційному порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню в силу наступного.
Згідно п. п. 15, 16 Договору суборенди земельна ділянка передається в суборенду для розміщення торговельного павільйону. Цільове призначення земельної ділянки: землі комерційного використання.
Відповідно до п. 26 Договору суборенди на суборендованій земельній ділянці забороняється будівництво будівлі, споруд та закладення насаджень без згоди Орендодавця та Орендаря.
Згода Орендодавця на будівництво вбудованого нежитлового приміщення в будівлі А-1 позивачем отримана не була, чим порушуються права Орендодавця як власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Думка власника земельної ділянки повинна бути врахована судом при прийнятті рішення про визнання права власності на самовільно побудоване нежитлове приміщення відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України.
В порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору суборенди земельної ділянки від 21.08.2008 р. позивачем самовільно побудовано вбудоване не житлове приміщення в будівлі А-1 без згоди Орендодавця.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій»фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).
Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову.
ПП ОСОБА_2 порушила дану норму вказаного Закону, що призвело до порушення - зведення самочину.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частиною 4 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
ПП ОСОБА_2 позов пред’явлено до Виконавчого комітету про визнання права власності на об’єкт нерухомості. При цьому, ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи позивачем не надано жодних доказів порушення або оспорювання відповідачем права власності.
Таким чином, як на час подачі позову так і на час розгляду справи відсутній спір між позивачем і відповідачем.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація права власності та прийняття до експлуатації спірну будівлю на момент прийняття оскаржуваного рішення суду відсутні.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення в будівлі А-1, розміром 3,73 Ч 3,97, загальною площею 12,6 кв. м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не підлягають задоволенню, оскільки відсутній факт порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Господарським судом при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, та є підставою для його скасування відповідно до приписів ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Мелітопольська міська рада не є належним відповідачем по даній справі, бо вона не приймає рішень з приводу реєстрації права власності, тому у позові до відповідачів слід відмовити.
Судом було порушено норми процесуального права. На протязі усього розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем по справі був зазначений виконавчий комітет Мелітопольської міської ради, а в судовому рішенні відповідачем зазначено Мелітопольську міську раду. Ні яких додаткових документів про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача по справі суд не приймав. Тому зазначену помилку слід виправити.
Відповідно ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
З урахуванням викладеного, керуючись 24, ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Залучити до участі у справі в якості відповідача 2 Мелітопольську міську раду.
Апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради задовольнити. Рішення господарського суду Запорізької області від 01.03.2010 р. по справі № 24/29/10 скасувати. В задоволенні позову відносно відповідача 1 та відповідача 2 відмовити.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (72316, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району (код бюджетної класифікації 2209020074 банк отримувача ГУДКУ у Запорізької області, рахунок 31119095700007 , МФО 813015, код ЄДР 34677145) 74 (сімдесят чотири) грн. 48 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Зобов’язати господарський суд Запорізької області видати відповідний наказ Державній виконавчій службі Мелітопольського районного управління юстиції Запорізької області.