У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.06.10 Справа №16/225-0-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Шевченко Т. М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність серії ВММ № 175545 від 18.12.2009 р.);
від відповідача-1: ОСОБА_3 (довіреність серії ВМІ № 844435 від 04.08.2009 р.);
від відповідача-2: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Херсон,
на рішення господарського суду Херсонської області від 19.01.2010 р. у справі № 16/225-О-09
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Херсон,
до відповідача-1: Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Херсон,
до відповідача-2: Новофедорівської сільської ради, с. Новофедорівка Голопристанського району Херсонської області,
про визнання нечинним рішення та усунення перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
Розгляд апеляційної скарги, розпочатий 20.04.2010 р., відкладався до 01.06.2010 р. у зв’язку з витребуванням доказів.
Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2010 р. № 1347 склад колегії суддів змінено, справу № 16/225-О-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Антонік С.Г. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М. Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.01.2010 р. у справі № 16/225-О-09 (суддя Немченко Л.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що спірне рішення виконкому Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 29.06.2006 р. № 80 про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_5 прийнято на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2006 р. у справі № 7/134-пд-06. Оскільки відповідне рішення суду ніким не скасовано, у суду відсутні підстави для визнання недійсним рішення виконкому, яке прийнято на його підставі. Право власності ПП ОСОБА_5 на нерухоме майно в установленому порядку не скасовано, тому позовна вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення даного нерухомого майна не підлягає задоволенню. Також судом встановлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, оскільки будівництво магазину велося на території ринку і було завершено ще у 2004 р. Позивач як власник ринку не міг не знати про дані обставини.
Позивач не погодився з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зауважує, що відповідач-2 не мав правових підстав для винесення рішення про видачу ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на магазин, оскільки відповідно до п. 6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, судове рішення про визнання права власності є самостійною підставою для оформлення права власності органами БТІ. Зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду про визнання за ОСОБА_5 права власності на магазин, не мають преюдиційного значення для розгляду даної справи, і ОСОБА_5 має доводити правомірність набуття нею права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Також зауважує, що висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджений жодними доказами.
В судовому засіданні 01.06.2010 р. представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів позивача. Зауважив, що позивач не довів, що даний магазин знаходиться саме на його земельній ділянці. У зв’язку з цим відповідач-1 просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду без змін.
В судовому засіданні 01.06.2010 р. представник відповідача-1 підтримав свої заперечення та вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідач-2 не надав відзиву на апеляційну скаргу, не направив в судове засідання 01.06.2010 р. свого представника, не повідомив причин неявки, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, і її розгляд можливий без присутності представника відповідача-2.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 звернулася до господарського суду з позовом до відповідачів: ФОП ОСОБА_5 та Новофедорівської сільської ради, в якому просила визнати нечинним рішення Новофедорівської сільської ради № 80 від 29.06.2006 р. про видачу ОСОБА_5 свідоцтва про право власності на нерухоме майно –магазин продовольчих товарів літ. А, 43,9 м.кв., що знаходиться АДРЕСА_1, а також усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,6923 га, що розташована по АДРЕСА_2, під територією сезонного ринку «Приморський», що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 24.12.2008 р. № 3451 та державного акту серії ЯЗ № 304790, шляхом знесення вищезазначеного продовольчого магазину.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що даний магазин розміщений на земельній ділянці, яка належить позивачу, що перешкоджає йому повноцінно користуватись нею. Позивач вважає, що магазин ФОП ОСОБА_5 зведений самовільно, із порушенням встановленого порядку будівництва, а Новофедорівська сільська рада без належних підстав та в порушення вимог законодавства прийняла рішення про видачу ОСОБА_5. свідоцтва про право власності.
Дослідивши обставини справи, колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_4 користувалася земельною ділянкою площею 4,6 га в с. Залізний Порт на узбережжі між пансіонатом «Кристал»та базою відпочинку «Мрія»на підставі договору оренди від 30.05.2000р., укладеного з Новофедорівською сільською радою. Договір укладався строком на 5 років.
14.05.2005 р. між тими ж сторонами укладено договір оренди, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,6923 га в с. Залізний Порт по вул. Морській для розміщення базару «Приморський». Договір укладено строком на 5 років.
За договором купівлі-продажу від 24.12.2008 р. ВМВ № 503530, укладеним з Новофедорівською сільською радою, ФОП ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку в АДРЕСА_2
Договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в державному реєстрі правочинів 24.12.2008 р. за № 3286637. На підставі договору позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 304790.
Таким чином, позивач є власником земельної ділянки, яку він просить звільнити відповідно до позовних вимог.
Разом із тим, рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2006 р. у справі № 7/134-ПД-06 за позовом ПП ОСОБА_5, м. Херсон, до ПП ОСОБА_7, м. Херсон, визнано дійсним укладений між ПП ОСОБА_5 та ОСОБА_7 договір купівлі-продажу від 11.07.2003 р. незавершеної будівництвом будівлі продовольчого магазину, розташованого на території ринку «Приморський»в с. Залізний Порт. Визнано за ПП ОСОБА_5 право власності на будівлю продовольчого магазину загальною площею 46 кв.м., що знаходиться на АДРЕСА_1
ФОП ОСОБА_4 оскаржувала дане рішення в касаційному порядку, однак ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2009 р. у справі № 7/134-ПД-06 відмовлено ФОП ОСОБА_4 в прийнятті касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду України від 12.11.2009 р. у справі № 7/134-ПД-06 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України.
Таким чином, рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2006 р. у справі № 7/134-ПД-06 набрало законної сили.
На підставі даного судового рішення ФОП ОСОБА_5 набула право власності на будівлю магазину, яка розташована на території ринку «Приморський».
Оформлення права власності ФОП ОСОБА_5 здійснила на підставі рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради № 80 від 29.06.2006 р. про підтвердження права власності на нерухоме майно ПП ОСОБА_5
Даним рішенням підтверджено право власності на нерухоме майно – магазин продовольчих товарів за ПП ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 Доручено Херсонському бюро техдокументації в Голопристанському районі видати свідоцтво про право власності.
На підставі рішення виконкому Новофедорівської сільської ради від 29.06.2006 р. № 80 ФОП ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.12.2006 р. Право власності зареєстровано в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з реєстру від 28.12.2006 р.
Отже, право власності ФОП ОСОБА_5 на магазин зареєстровано у встановленому порядку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівлі, розташованої на земельній ділянці, не можуть бути задоволені, оскільки така будівля на законних підставах належить ФОП ОСОБА_5 і задоволення відповідних вимог порушить право власності відповідача-1 на дану будівлю.
Щодо вимог позивача про визнання недійсним рішення про видачу ФОП ОСОБА_5 свідоцтва про право власності колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Позивач не вказує, яким чином прийняття спірного рішення про видачу свідоцтва ОСОБА_5 порушує його права на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
Як вбачається зі змісту спірного рішення, даним рішенням не вирішено будь-яких питань щодо земельної ділянки ФОП ОСОБА_4
Посилання позивача на недотримання порядку будівництва на земельній ділянці не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано право власності ФОП ОСОБА_5 на завершений будівництвом об’єкт.
Рішення про видачу свідоцтва винесено на підставі даного судового рішення. Тому позивач помилково вважає, що скасування рішення про видачу свідоцтва вплине на законність знаходження майна відповідача-1 на земельній ділянці.
Таким чином, позивач не довів, а колегією суддів не встановлено порушень прав повивача у зв’язку з прийняттям спірного рішення.
Крім того, колегія суддів зауважує, що спірне рішення прийнято виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради, а не Новофедорівською сільською радою. Тому Новофедорівська сільська рада є неналежним відповідачем за вимогою про визнання недійсним даного рішення.
З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про визнання недійсним рішення про видачу свідоцтва на право власності є необґрунтованими. У задоволенні цих вимог слід відмовити.
У зв’язку з відмовою в позові по суті колегія суддів не вбачає підстав для застосування позовної давності.
Оскільки місцевий господарський суд прийняв правильне рішення по суті спору, дане рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга –без задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача –заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Херсон, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 19.01.2010 р. у справі № 16/225-О-09 залишити без змін.
Шевченко Т. М.