Справа № 2 -974/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 травня 2010 року       Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:головуючого- судді            Разумової І.Є.    

                при секретарі                     Цукановій О.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу реєстрації цивільного стану по м. Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції, треті особи: виконком Конотопської міської ради, управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, Конотопське міське управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,-

                   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є батьком її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов”язати відділ РАЦС по м. Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції внести зміни до книги реєстрації народжень, видати нове свідоцтво про народження сина, змінивши запис про батька з ОСОБА_5 на ОСОБА_3,  обгрунтовуючи позов тим, що до народження сина та під час вагітності вона проживала разом з ОСОБА_3 спочатку в м. Конотопі, потім - в с.Торговиця Конотопського району, вони вели спільне господарство. ОСОБА_3 визнавав себе батьком майбутньої дитини. Його мати ОСОБА_2, відповідачка у справі, знала, що вона вагітна від її сина, але заперечувала проти реєстрації шлюбу, тому до народження дитини вони припинили фактичні шлюбні відносини. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився їх син ОСОБА_4, в свідоцтві про його народження запис про батька зроблений з її слів, бо вона не перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 останній помер. Вона звернулася до суду з даним позовом з тим, щоб вирішити питання про оформлення пенсії у зв”язку з втратою годувальника, для чого їй потрібно отримати нове свідоцтво про народження сина, що неможливо зробити в порядку окремого провадження.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, просить їх задовольнити, пояснила, що вона познайомилася з ОСОБА_3 в 2000 році, тоді влітку біля трьох місяців вона жила разом з ним у його матері по вул.Вирівській в м.Конотопі. Потім вони жили в будинку бабусі ОСОБА_3 в с.Торговиця Конотопського району, після того, як вона завагітніла, знову переїхали до його матері, в них був спільний бюджет. Коли в неї був строк вагітності 8 місяців, в грудні 2001 року, вони розсталися, бо були постійні сварки, відповідачка втручалася в їх життя. ОСОБА_2 ніде не вказаний батьком її дитини, він цього не хотів, після народження сина він не приходив, нічим не цікавився. Лише через рік після народження дитини він прийшов, сказав, що буде допомагати, але так і не допомагав, в “несамовитому стані” визнавав дитину.

    Відповідачка ОСОБА_2 проти позову не заперечує, пояснила, що ОСОБА_3 - її син, він разом з позивачкою жив в її квартирі, жили як одна сім”я, вона їх годувала, бо в них не було грошей. Потім біля трьох місяців вони жили в с. Торговиця, а тоді повернулися до неї, позивачка була вагітна, коли в неї був термін у 8 місяців, ОСОБА_1 пішла жити до своїх батьків. Це сталося тому, що вона подавляла сина та позивачку. Про народження сина позивачки вони дізналися від спільних знайомих, постійно слідкували за ними, не відвідували,  не допомагали, бо не було коштів, син з кінця 2000 року по 2001 рік перебував на обліку в центрі зайнятості. Позивачка прийшла з дитиною до них, коли останній виповнився один рік, хотіла жити разом з її сином, який тікав від позивачки. Тоді вони перший раз побачили сина ОСОБА_1 Після чого позивачка ще кілька разів приходила до них з цього приводу , останній раз таке було в 2004 році. Син казав, що дитина його, вона на нього схожа. Після того, як він розійшовся з позивачкою, жив з ким попало. В зареєстрованому шлюбі її син ні з ким не перебував.

    Представник відповідача: відділу РАЦС по м. Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з”явився, надали заяву, в якій просять розглядати справу без них, покладаються на думку суду (а.с.28).  

      Представники третіх осіб:  виконкому Конотопської міської ради як органу опіки та піклування управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі в судове засідання не з”явилися, просять розглядати справу без їх участі, управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі просить відмовити в задоволенні позову  (а.с.39-41).

    Представник третьої особи: Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення Конотопської міської ради в судове засідання не з”явився, просить розглядати справу за їх відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а.с.42). 29 квітня 2010 року в судовому засіданні представник управління Денисенко О.М. пояснила, що позивачка перебуває в них на обліку як мати-одиначка з 2002 року, жодних відомостей про батька дитини в них немає.

       Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та медичну документацію, вважає, що позов не підлягає задоволенню.        

    Згідно ч.2,3 ст.53 КпШС України, який діяв на час народження дитини позивачки, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір”ю та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

    В свідоцтві про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Конотопа Сумської області, матір”ю вказана  ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_5 (а.с.8).

    З актового запису про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що відомості про батька проведені відповідно до ч.1 ст.135 СК України (за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров”я) (№ 81 від 19 лютого 2002 року) (а.с.36-38).

    В свідоцтві про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця  м.Конотопа Сумської області, батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с.9).

      З свідоцтва про смерть видно, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Конотопі (а.с.10).    

    В індивідуальній карті № 41 вагітної та породіллі чоловіком ОСОБА_1 вказаний ОСОБА_3, при проведенні допологового патронажу ОСОБА_1, проживаючої по АДРЕСА_1, зазначено, що вагітна мешкає в будинку батьків з чоловіком. Шлюб не зареєстрований (планують). Чоловік ОСОБА_3, 1975р. - в ц. зайнятості по безробіттю, матеріально забезпечують батьки вагітної. Також в індивідуальній карті є довідка голови кварткому, в якій вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1. Склад сім”ї: ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10

    При цьому свідок ОСОБА_11, старша акушерка жіночої консультації Конотопської ЦРЛ, пояснила, що в індивідуальній карті всі записи щодо чоловіка вагітної робляться зі слів останньої, перевірка щодо цих відомостей не проводиться. Записи відносно чоловіка ОСОБА_1 були проведені в кінці серпня-вересні 2001 року. Якщо чоловік разом з дружиною і не зареєстрований, в жіночій консультації вимагається його флюорографія. Чому в карті ОСОБА_1 немає флюорографії ОСОБА_3, якого позивачка вказала своїм чоловіком, пояснити не може.

    Пояснення даного свідка, який не є заінтересованою особою, записи в  індивідуальній карті вагітної, зроблені зі слів ОСОБА_1, суперечать поясненням самої позивачки, яка розповідала, що ніяких даних щодо чоловіка вона медичним працівникам не повідомляла, під час вагітності до 8 місяців вона проживала разом з ОСОБА_3 по вул. Вирівській з його матір”ю.

    В історії пологів № 78/56 зазначено, що ОСОБА_1 одинока.

      Жоден із свідків з боку позивачки (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14) не приходив до неї під час її вагітності і до того, не бачив, де, з ким  і як вона жила. Ці свідки лише пояснювали, що зі слів матері позивачки знають, що ОСОБА_1 жила разом з ОСОБА_3, лише бачили, що вона приходила разом з ним у гості до матері, а потім бачили, що повернулася додому вже вагітна.  

    Свідок ОСОБА_14 також пояснила, що до позивачки під час її знаходження в пологовому будинку ніхто з сім”ї ОСОБА_3 не ходив і після родів вона ОСОБА_3 не бачила.

    Свідок  ОСОБА_12 пояснила, що після того, як позивачка в ОСОБА_3 проживала в селі, вона повернулася додому.

    Такі свідчення суперечать навіть поясненням позивачки.

    Згідно ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

    Однак позивачка не надала доказів на підтвердження того, що до народження дитини вона спільно проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_3, або, що вони спільно виховували чи утримували дитину, також не надала доказів, які б з достовірністю підтверджували визнання ОСОБА_3 батьківства.

    Враховуючи вищевикладене,  слід відмовити в задоволенні позову.

                  Керуючись  ст.53 КпШС України, ст.10,60,212 ЦПК України,

                                                                 ВИРІШИВ:

    Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу реєстрації цивільного стану по м. Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня складання  повного рішення, апеляційна скарга- протягом 20 днів після подання заяви або протягом 10 днів без попереднього подання заяви.

Суддя Конотопського

міськрайонного суду                                          І.Є.Разумова