ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 14 травня 2010 року           09:29           № 2а-5212/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Патратій О.В.,

за участю представника позивача –Литвинчук В.О. (довіреність від 10.03.2010р. № 63),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва  

доТовариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансінжбуд»

простягнення податкового боргу в розмірі 335, 81 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з позовом до ТОВ «БК Трансінжбуд»про стягнення податкового боргу в розмірі 335, 81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 335, 81 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні та просив задовольнити позовні вимоги.

У судові засідання 16 квітня та 14 травня 2010 року уповноважені представники відповідача не з’явились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БК Трансінжбуд»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

24 квітня 2008 року та 23 травня 2008 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва провела невиїзні документальні перевірки своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість ТОВ «БК Трансінжбуд», за результатами яких були складені акти № 1977 та № 2263 від 28 квітня та 23 травня 2009 року відповідно.

В актах перевірки було встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушені строків своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість за березень та травень 2009 року.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі актів перевірки прийняла податкові повідомлення –рішення № 0017891502/0 від 05 травня 2008 та № 0018811502/0/23770 від 23 травня 2008 року, якими згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ТОВ «БК Трансінжбуд»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170, 00 грн.  та 170, 00 грн. відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення –рішення були вручені директору ТОВ «БК Трансінжбуд»особисто.

Відповідно до підпункту 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), -  до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний  місяць.

Таким чином, діючим законодавством на платників податків покладено обов’язок подавати податкові декларації, в тому числі з податку на додану вартість.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 вищезазначеного Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Відповідно до підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При цьому, п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону).

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкові повідомлення –рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 0017891502/0 від 05 травня 2008 та № 0018811502/0/23770 від 23 травня 2008 року відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону вважаються врученими відповідачу, а тому сума податкового зобов’язання, визначена в цих податкових повідомленнях –рішеннях, з урахуванням того, що відповідачем вказані податкові повідомлення –рішення не оскаржувались в адміністративному або судовому порядку, є узгодженою сумою податкового зобов’язання, яка не була сплачена у встановлені строки, і визнається податковим боргом.

Крім того, відповідачем було частково погашено заборгованість на 5, 00 грн.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу була нарахована пеня, залишок якої на момент розгляду справи складає 0, 81 грн.

У зв’язку з виникненням податкового боргу та відповідно до підпункту 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 вищезгаданого Закону ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було надіслано першу податкову вимогу № 1/1104 від 19 травня.2008р. на суму боргу 170, 00 грн., а відповідно до п. 6.2.3 п. 6.2 ст.6 цього ж Закону ДПІ у Дарницькому районі виставлено другу податкову вимогу № 2/1889 від 27 серпня  2008р. на суму 340, 00 грн., які не були отримані відповідачем та розміщені на дошці податкових оголошень, про що податковим органом були складені акти № 1104 від 09 липня 2008 року та № 1889 від 10 жовтня 2008 року.

Відповідно до Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону, підпункту 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001р. № 266 (із змінами та доповненнями) у разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги. Але, згідно пункту 5.8 вищезазначеного Порядку якщо за результатами перевірки фактичного місцезнаходження платника податків за його юридичною адресою не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акту підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної кореспонденції, для розміщення її на дошці податкових оголошень.

Отже, перша та друга податкова вимога вважаються такими, що вручені відповідачу.

Податковим боргом (недоїмка) в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вважається податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (п. 1.3 ст. 1  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

У зв’язку з тим, що відповідачем  було частково погашено податковий борг на 5, 00 грн., податковий борг з податку на додану вартість на час розгляду справи становить 335, 81 грн. (340, 00 - 5,00 + 0,81).

На день розгляду справи сума податкового боргу відповідачем не погашена.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 335, 81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансінжбуд»(місцезнаходження: 02088, м. Київ, провулок Геофізиків,12 ідентифікаційний код 35758277) до Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 335 (триста тридцять п’ять) грн. 81 коп.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови – 19 травня 2010 року.