Справа № 22ц-21226/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 (Ш) Шум Л.І.
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Михайлів Л.В.
суддів - Соколан Н.О., Зубакової В.П.
при секретарі - Євтодій К.С.
за участю: представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Чуплої Ірини Сергіївни,
представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Шаніної Ірини Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ВАТ «Кривбасзалізрудком»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі – Фонд) про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він, працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці на ВАТ «Кривбасзалізрудком», отримав професійні захворювання, у зв’язку із чим висновком МСЕК від 12.01.2004 року первинно йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 15% по пиловому бронхіту, а висновком МСЕК від 24.06.2009 року – 50%, з них: 10% первинно по туговухості та 40% повторно по хронічному обструктивному захворюванню легень.
Вважає, що йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 60000 грн. та просив суд стягнути цю суму з кожного з відповідачів на свою користь.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2010 року позов ОСОБА_7 задоволено частково
Стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн., а також на користь держави – 8,50 грн. судового збору та 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач Фонд ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, судом не прийнято до уваги, що дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку зупинено на 2006, 2007 роки, а з 01.01.2008 року взагалі припинено, а тому Фонд є неналежним відповідачем.
В матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачу моральної шкоди, в тому числі немає висновку ЛКК щодо наявності моральних страждань у нього, розмір моральної шкоди не обґрунтовано, факт спричинення моральної шкоди позивачу не встановлено експертом.
Судом не враховано, що строк позовної давності по вказаним категоріям справ становить три місяці.
В апеляційній скарзі ВАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, судом помилково до спірних правовідносин застосовано норми ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України та не враховано висновків, наведених в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року, яким передбачено, що відшкодування моральної шкоди не застосовується до осіб, які підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до Закону, а тому ВАТ «Кривбасзалізрудком» є неналежним відповідачем.
В матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди, в тому числі, немає висновку відповідних медичних органів щодо наявності моральних страждань у нього. Не обґрунтований розмір моральної шкоди та не з’ясовано причин пропуску позивачем строку позовної давності. Крім того, судом стягнуто витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., що суперечить п.п. 4 п. 3 розд. 1 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Кривбасзалізрудком» підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Фонду – відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7, працюючи протягом тривалого часу, впродовж 23 років 9 місяців, на ВАТ «Кривбасзалізрудком» в умовах запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДК та виробничого шуму, параметри якого перевищували нормативи, отримав професійні захворювання з відповідними діагнозами: пиловий бронхіт 1ст., емфізема легень 1ст., ДН 1-2 ст. та нейросенсорна приглухуватість 1ст. (з легким зниженням слуху).
Висновком МСЕК від 12.01.2004 року первинно ОСОБА_7 встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 15% по профзахворюванню пиловий бронхіт. Висновком МСЕК від 24.06.2009 року встановлено стійку втрату професійної працездатності в загальному розмірі 50%, з них: первинно в розмірі 10% по туговухості та повторно 40% по ХОЗЛ, безстроково з 15.06.2009 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про покладення обов’язку на ВАТ «Кривбасзалізрудком» та Фонд відшкодувати позивачу моральну шкоду у зв’язку з отриманими ним професійними захворюваннями, виходячи відповідно з дати виникнення у позивача права на її відшкодування.
Цей висновок суду відповідає положенням ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення у січні 2004 року позивачеві вперше стійкої втрати працездатності у зв’язку з професійним захворюванням – пиловий бронхіт, якими передбачено, що відшкодувати заподіяну працівникові моральну шкоду, отриману внаслідок ушкодження його здоров’я за наявності факту заподіяння цієї шкоди, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
На момент встановлення ОСОБА_7 вперше у червні 2009 року втрати професійної працездатності у зв’язку з другим професійним захворюванням - туговухості, нормами вищевказаного Закону не передбачено у 2009 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров’я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а тому питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України, зокрема ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, які покладають обов’язок з відшкодування моральної шкоди працівнику на власника або уповноважений ним орган.
У зв’язку з вищенаведеним спростовуються доводи відповідачів в апеляційних скаргах щодо необґрунтованості висновків суду з покладення на них обов’язку відшкодувати ОСОБА_7 моральну шкоду.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв’язку з отриманими професійними захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивач час від часу змушений проходити амбулаторний та стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв’язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя, тому доводи відповідачів в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди позивачеві у зв’язку з відсутністю висновку ЛКК щодо наявності у нього моральних страждань й необхідності в такому випадку обов’язкового проведення МСЕК для встановлення факту спричинення йому моральної шкоди є необґрунтованими й суперечать ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин між сторонами, так як такий висновок відповідного медичного органу є необхідним тільки для тих працівників, яким не спричинено втрати професійної працездатності.
Також необґрунтованими вважає колегія суддів й доводи обох відповідачів щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я, випливають з порушення особистих немайнових прав, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, не мають строку позовної давності.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню Фондом на користь позивача, суд першої інстанції в повному обсязі врахував обставини справи та роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, а тому колегія суддів погоджується з визначеним судом розміром.
Однак, визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь позивача, суд першої інстанції завищив його.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання, і пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, продовження ним трудової діяльності на підприємстві та подальше погіршення його здоров'я, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь позивача з 50000 грн. до 35000 грн.
Крім того, враховуючи, що у відповідності до положень Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 року, по справі з розгляду позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, розмір витрат становить 15 грн., а судом першої інстанції стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави 30 грн., колегія суддів зменшує розмір витрат, який підлягає стягненню до 15 грн.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону й підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2010 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_7 з 50000 грн. до 35000 грн. (тридцяти п’яти тисяч) й розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі, який підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави з 30 грн. до 15 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: