Справа № 22ц-5514/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Галічий В.М.
Категорія 34 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Глущенко Н.Г.
Суддів: Перцової В.А., Петешенкової М.Ю.
При секретарі: Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2, стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 35 168,16 грн., в тому числі – 32 810,06 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 358,10 грн. судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права, суд не дав належної оцінки доказам по справі, безпідставно поклав на нього відповідальність за спричинену позивачу матеріальну і моральну шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 березня 2010 року районний суд розглянув по суті і ухвалив рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Частково задовольняючи позов і стягуючи відшкодування шкоди з відповідачів в солідарному порядку, суд першої інстанції виходив з того, що для цього існують правові підстави, а саме, із того, що ОСОБА_4, з вини якого відбулося ДТП, керував автомобілем який йому передав власник автомобілю ОСОБА_3, без довіреності.
Однак, при цьому районний суд не врахував вимоги норм матеріального права, допустив при розгляді справи порушення норм процесуального права.
Так, суд розглянув справу у відсутність відповідача ОСОБА_4, пославшись на те, що він був повідомлений через оголошення в пресі, так як місце проживання його невідомо.
Але, суд не звернув уваги на те, що, відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України, відповідач викликається через оголошення в пресі, якщо невідоме його місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідомо, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ.
В матеріалах справи мається копія постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2008 року, в якій зазначена адреса, за якою мешкає ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), однак, за цією адресою він про розгляд справи не повідомлявся. Відсутні в матеріалах справи і дані про звернення позивача відносно місцезнаходження відповідача і до органів внутрішніх справ.
Таким чином, суд розглянув справу у відсутність відповідача на порушення ст. 169 ЦПК України.
Крім того, суду необхідно було уточнити у позивача правові підстави, з яких він заявив позовні вимоги про солідарне відшкодування спричиненої йому внаслідок ДТП шкоди власником автомобілю та особою, яка керувала автомобілем під час ДТП. Задовольнивши в цій частині позовні вимоги, не зазначив норму права, яка передбачає таку можливість, і суд в своєму рішенні.
І в позовній заяві, і в рішенні суду є посилання на ст. 1187 ЦК України, яка регулює відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Але, суд не звернув уваги на те, що відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, регулюється ст. 1188 ЦК України, згідно із п. 1 ч. 1 якої, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Районний суд не врахував зазначені вимоги норм матеріального права і обставини даної справи, які свідчать про те, що шкода позивачу була спричинена саме внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, і не визначив винну особу, яка повинна нести відповідальність за шкоду.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд.
Керуючись ст.307, п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2010 року скасувати; справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: