Справа №2-697/16 2007 рік.

 РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                                              судді Антонової Н.В.

при секретарі                                                             Ворона О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київського міського управління

юстиції про визнання доручення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Голосіївського районного суду м. Києва 06.10.2006 року надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить визнати недійсним доручення №6-311 від 24.03.2005 року, мотивуючи свої вимоги тим, що дане доручення від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 видане 24.03.2005 року державним нотаріусом 17-ї Київської державної нотаріальної контори. Зазначає, що Доручення видане та підписане в час перебування ОСОБА_3 за кордоном, крім того, воно не відповідає вимогам законодавства, оскільки видавалося за паспортом, в якому міститься адреса ОСОБА_3 у АДРЕСА_1, звідки вона була знята з реєстрації ще за рішенням Ватутінського районного суду м. Києва у 2000 року. За таких обставин, вважає, що нотаріус не мав права видавати доручення, оскільки паспорт є недійсним, так як реєстрація в ньому не відповідає фактичним обставинам, крім того, на час підписання доручення ОСОБА_3 у м. Києві була відсутня.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому та просила визнати доручення недійсним з вищевказаних обставин.

Представник відповідача, Київського міського управління юстиції, державний нотаріус 17-ї Київської державної нотаріальної контори, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що 24.03.2005 року до неї звернулася ОСОБА_3 з питання посвідчення від її імені довіреності на управління всім її майном. Посвідчення зазначеної особи здійснювалося у відповідності до вимог ст. 43 Закону України „Про нотаріат" та п. 13 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", а саме, був оглянутий паспорт ОСОБА_3 серіїНОМЕР_1, виданий Ватутінським РУГУ МВС України у м. Києві 21.11.2000 року, а також ідентифікаційний код, дублікат якого отриманий останньою 23.03.2005 року у Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва. Після перевірки всіх необхідних документів та перевірки дієздатності осіб, нотаріусом була посвідчена довіреність на управління та розпорядження всім її майном за реєстровим номером 6-311 (Бланк ВСА №573622) та засвідчено справжність її підпису на заві. Зазначає, що діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оформлення оспорюваного доручення відбувалося у державного нотаріуса за особистої участі ОСОБА_3 При оформленні даного доручення були оглянуті нотаріусом всі необхідні документи та вчинена нотаріальна дія відповідає вимогам діючого законодавства. Зазначила, що про факт зняття з реєстрації ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, дізналися лише під час надходження до суду даного позову.

Відповідно до вимог ст. 43 Закону України „Про нотаріат" та п. 13 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" ,, встановлення особи

 здійснюється  за  паспортом  або  іншим  документом,  який  унеможливлює  будь-які сумніви щодо особи громадянина.

Відповідно до вимог п. 23 та п. 146 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, повинні бути написані повністю із зазначенням їх місця проживання. Якщо в паспорті стоїть відмітка про зняття з реєстраційного обліку, нотаріус вказує адресу за якою особа була зареєстрована (прописана) яка вказана до вищевказаної відмітки.

Таким чином, навіть при наявності відмітки про зняття ОСОБА_3 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, нотаріус не мала підстав відмовити у видачі оспорюваного Доручення.

Крім того, з листа Державної прикордонної служби №2332 від 16.01.2007 року, який отриманий на запит суду, підтверджений факт перетинання державного кордону громадянкою ОСОБА_3 та перебування на території України з 21.03.2005 року по 05.04.2005 року. (а.с. 73).

Факт перебування ОСОБА_3 на території України підтверджується також тим, що 23.03.2005 року нею отриманий дублікат ідентифікаційного номеру у Державній податковій інспекції Деснянського району.(а.с.59 зворот). А також тим, що в Реєстрі вчинення нотаріальних дій за 2005 рік міститься особистий підпис особи від імені якої видане доручення, (а.с.63).

За вищевказаних обставин, суд не вбачає підстав, які б доводили аргументи позивача та за яких позов може бути задоволений, оскільки при вчиненні оспорюваної нотаріальної дії, нотаріусом були дотримані всі вимоги законодавства та Доручення видане на підставі норм діючого законодавства України.

Ні підставі зазначеного суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 43 Закону України „Про нотаріат", п. 13, 23, 146 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київського міського управління юстиції про визнання доручення недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі у 10-денний термін з його проголошення заяви про апеляційне оскарження та у 20-денний термін з моменту подання заяви - апеляційної скарги.