ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.06.2010 р. Справа № 34/110-10 

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Ясир Л.О. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Пруднікова В.В., 

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Верещака Б.І, представник, довіреність б/нвід 30.09.09р., 

від відповідача –не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, смт.Ювілейне Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.10р. у справі №34/110-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, смт.Ювілейне Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми “Планета Сервіс-К”, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору поставки, -

 В С Т А Н О В И В :

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми “Планета Сервіс-К” про визнання недійсним договору поставки №2793 від 25.03.08р.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 203, 207 та 215 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що:

- договір поставки підписаний від імені позивача особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності;

- в договорі №2793 від 25.03.08р. не вказано жодного номеру та індексу стандартів, технічних умов або іншої документації про якість продукції, що є порушенням частини 2 статті 268 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.10р. по справі №34/110-10 (суддя Примак С.А.) в позові відмовлено з посиланням на безпідставність позовних вимог.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Вважає, що рішення незаконне і необґрунтоване. У апеляційній скарзі зазначає, що відмова у задоволенні позову не обґрунтована висновком судово-почеркознавчої експертизи, що свідчить про порушення статтей 41, 43 Господарського процесуального кодексу України про всебічний та повний розгляд всіх обставин справи. Крім того, вказує на те, що відхилення судом першої інстанції другої підстави позову є наслідком неправильного застосування частини 2 статті 268 Господарського кодексу України. 

Представник позивача у судовому засідання підтримав апеляційну скаргу. 

Відповідач у судове засідання не з’явився. Ухвала про прийняття апеляційної скарги надіслана на адресу товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми “Планета Сервіс-К”, яка зазначена у позовній заяві (а.с.2) та повернута на адресу суду з відміткою “за закінченням строку зберігання” (а.с.57-58). Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача.

 Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.08р. між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробничою фірмою “Планета Сервіс-К” укладений договір поставки №2793, згідно з умовами якого постачальник - відповідач зобов'язується поставити, а покупець –позивач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості і по ціні, зазначеними в підписаних сторонами специфікаціях, які є його невід'ємною частиною. 

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За своєю правовою природою договір №2793 від 25.03.08р. є договором поставки, в якому визначено предмет договору, кількість та асортимент продукції, строк та порядок поставки, порядок розрахунків, відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови.

Таким чином, сторонами узгоджено всі істотні умови договору.

Відповідно до частини 1 стаття 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 

Згідно вимог статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В силу частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що сторони вчиняли дії, які засвідчують їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Так, на виконання договору №2793 від 25.03.08р. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 93 780,00 грн, що підтверджується накладними №411612 від 25.03.08р. та №20100110 від 22.09.08р. (а.с.13-14). Товар за вказаними накладними позивачем прийнятий без будь-яких заперечень та частково ним оплачений. 

Листом від 28.01.10р. позивач звернувся до відповідача з додатковою угодою про розстрочення сплати грошових коштів, що підтверджує виконання договору поставки №2793.

За таких обставин навіть якщо б договір і додатки до нього були підписані неуповноваженою особою, дії позивача по виконанню спірного договору в силу приписів статті 241 Цивільного кодексу України є наступним схваленням правочину та створюють, змінюють і припиняють цивільні права і обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Тобто, сторони підтвердили своє волевиявлення на укладення правочину саме на викладених в ньому умовах.

З вказаних підстав доводи позивача стосовно того, що судом не було призначено судову-почеркознавчу експертизу, також не заслуговують на увагу, так як вирішення даного спору можливе без застосування спеціальних знань, на основі аналізу письмових доказів по справі в їх сукупності.

Згідно частини 1 статті 268 Господарського кодексу України номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів визначаються в договорі.

У разі відсутності в договорі відповідної умови щодо якості товарів це питання врегульовано частиною 3 статті 268 Господарського кодексу України, згідно з якою в такому випадку якість товарів визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Отже, підстави для визнання правочину недійсним в зв’язку з відсутністю в ньому номерів та індексів стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів відсутні.

З врахуванням викладеного судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення по даній справі, оскільки воно відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

 Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - 

 

П О С Т А Н О В И В :

 Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.10р. у справі №34/110-10 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, смт.Ювілейне – залишити без задоволення.

 Головуючий Л.О. Ясир

 Судді І.М.Герасименко 

 

В.В. Прудніков

 Постанову підписано 11.06.2010р.