Справа № 22-1778               Головуючий у 1 інстанції: Клепка Л.І.

Категорія:  23                                          Доповідач:  Резникова Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року                                    Апеляційний суд Донецької області у

складі:

головуючого:  Шабанової В.О. суддів: Стратіло В.І. Резникової Л.В. при секретарі: Кошмак Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Димитрівського міського суду Донецької області від 1 грудня 2006 року.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної , обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що 15 жовтня 2004 року о О год.ЗОхв. на вул. Мухамедєєва в м.Димитров на підґрунті неприязних стосунків відповідач умисно завдав йому декілька ударів металевим предметом в лобну частину голови, по рукам і тілу, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. В наслідку отриманих ушкоджень він тривалий час проходив лікування у Димитрівській міській лікарні , а потім в Донецькій обласній лікарні ім.Калініна , в зв'язку з чим поніс на лікування матеріальні витрати у сумі 2759 грн.83коп.. Зазначену суму він просив стягнути з відповідача на його користь. Окрім того, посилаючись на те, що в наслідку отриманих тілесних ушкоджень та тривалого лікування він зазнав моральних страждань, які підсилилися розумінням, що він став інвалідом 3 групи безстроково, втратив професійну працездатність і вже не може працювати на тій роботі на якій він працював раніше, він просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а також посилаючись на те, що в наслідку ушкодження здоров'я втратив 40% професійної працездатності, просив суд стягнути з відповідача на його користь щомісячно втрачений заробіток в розмірі 609 грн.64коп., починаючи з дня звернення до суду , а також стягнути витрати витрачені ним на надання юридичної допомоги в розмірі 1000 грн..

2

Рішенням   Димитрівського міського суду Донецької області від 1 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_1 одноразово з 2 серпня 2006 року по 1.12.2006 року у відшкодування втраченого заробітку 2419,02 грн., а починаючи з 1 .12.2006 року по 609 грн.64коп. щомісячно., матеріальну шкоду в розмірі 956 грн.ЗОкоп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 59грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане судове рішення , направити справу на новий розгляд, оскільки при розгляді справи судом не надана оцінка обставинам, які мають суттєве значення для вирішення справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав:

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, ретельно перевірив обставини справи, докази, якими підтверджений позов, вірно визначив правовідносини між сторонами і постановив обґрунтоване рішення.

Частково задовольняючі позовні вимоги суд виходив з того, що злочинними діями відповідача позивачу спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. В наслідку отриманих ушкоджень він тривалий час проходив лікування у Димитрівській міській лікарні , а потім в Донецькій обласній лікарні ім.Калініна , став інвалідом 3 групи безстроково, втратив 40% професійної працездатністі і вже не може працювати на тій роботі на якій він працював раніше. Вказані обставини підтверджені вироком суду, який набрав законної сили, висновком експертизи, трудовою книжкою позивача.

При визначені розміру відшкодування шкоди, судом була врахована сума витрачена позивачем на його лікування, яка була зменшена на 750 грн., оскільки вказана сума була відшкодована відповідачем у добровільному порядку.

Визначаючі розмір відшкодування матеріальної шкоди заподіяної здоров'ю позивача втратою ним 40 % професійної працездатності, суд вірно у відповідності з вимогами ч.1ст1195, ч. 1ст. 1197 ЦК України виходив з середньомісячної заробітної плати позивача за три останні місяці перед настанням ушкодження здоров"я.

При визначені розміру моральної шкоди, судом були враховані всі обставини по справі, наслідки злочину, в результаті якого позивач став інвалідом третьої групи, тривалість лікування, фізичні страждання спричинені при травмуванні лобної кістки, яка шляхом хірургічного втручання була замінена на протакрилову пластину, що потребувало від позивача значних зусиль для організації свого життя.

Доводи відповідача ,про те що на час ушкодження позивач не працював є безпідставними, оскільки спростовуються трудовою книжкою і довідкою про його заробіток.\а.с.67-71\.

Посилання відповідача на неможливість відшкодувати заподіяну шкоду у розмірі визначеному судом у зв"язку з тяжким матеріальним становищем, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки відповідно до вимог ч.4ст.И93 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення

3

суду в межах доводів    апеляційної скарги немає. Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.іст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. .3 07,3 08, 314,315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення   Димитрівського міського суду Донецької області від 1 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.