Справа №22ц-1687/07
Категорія 29
Головуючий у 1 інстанції Нікішин Ю.В.
Доповідач Соломаха Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Зубової Л.М.
суддів Соломахи Л.І., Барсукової О.І.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист права власності та визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, з апеляційною скаргою позивача за основним позовом ОСОБА_1 на рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 27 листопада 2006р., -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення. Посилався, що відповідач є його дружиною. В теперішній час вони розлучаються і вона чинить йому перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1, який він декілька років тому їй подарував. Відповідач замінила на дверях будинку замок, ключі йому не дає. Він постійно зареєстрований в цьому будинку, проживав в ньому з народження, іншого житла не має. Відповідно до ст.156 ЖК України просив вселити його в будинок АДРЕСА_1 (а.с.4).
ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про захист права власності та визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Посилалася, що будинок АДРЕСА_1 належить їй на праві власності на підставі договору дарування від 16 березня 2006р. В цьому будинку вона мешкає разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в будинку, але з листопада 2005р. в ньому не мешкає. Після припинення шлюбу з її матір'ю ОСОБА_2 відповідач утворив іншу сім'ю і мешкає за іншою адресою, всі свої речі з будинку забрав. Відповідач приходить до неї, заводить сварки, пужає її сина, чим чинить їй перешкоди в користуванні будинком. Відповідач не дає їй можливості на свій розсуд розпорядитися будинком. На підставі ст.12 Закону України „Про власність", ст.391 ЦК України та ст.72 ЖК України просила усунути перешкоди в здійсненні нею права власності, визнавши ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням,
2
розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 27 листопада 2006р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення. ОСОБА_1 виселено з будинку за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі позивач за основним позовом ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги він посилається на те, що суд дійшов невірного висновку про те, що він не є членом сім'ї нового власника будинку. Суд не врахував, що він звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування будинку ОСОБА_2 Суд відмовив йому в задоволенні позову, не замінивши відповідача по справі ОСОБА_2 на ОСОБА_3 Приймаючи рішення про його виселення, суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, а саме, за власною ініціативою змінив підстави позову. Позивач ОСОБА_3 просила визнати його таким, що втратив право користування будинком, на підставі ст.12 Закону України „Про власність", ст.391 ЦК України та ст.72 ЖК України, проте суд прийняв рішення про його виселення з будинку, посилаючись на вимоги ст.168, ст.170 ЖК України, які передбачають підстави розірвання договору найму житлового приміщення.
В апеляційній інстанції позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав:
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 16 березня 2006р. Будинок їй подарувала ОСОБА_2, якій він належав на підставі договору дарування від 12 грудня 2002р.
Згідно домової книги в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 25 жовтня 2006р.
Відмовляючи позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову про вселення, суд першої інстанції виходив з того, що він не є членом сім'ї нового власника будинку ОСОБА_3
Приймаючи рішення про виселення ОСОБА_1 з будинку, суд першої інстанції виходив з того, що постановою судді від 11 жовтня 2006р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 частиною 1 КпАП України (психічне насильство в побуті). При переході права власності на жилий будинок, в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи, договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку. Якщо договір найму укладено без зазначення строку, новий власник будинку вправі вимагати його розірвання у випадках і порядку, передбачених ст.168 ЖК України, а саме, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.
з
З такими висновками суду погодитися не можливо, оскільки суд дійшов до них внаслідок порушення норм процесуального права.
Звертаючись до суду з позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилалася на те, що відповідач не є ні власником будинку, ні членом її сім'ї, в будинку з листопада 2005р. не проживає, його речей в будинку не має, але залишається зареєстрованим. Саме на підставі ст.72 ЖК України ОСОБА_3 просила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням (а.с.9).
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проте, ухвалюючи рішення, суд вийшов за межі заявленого позову і виселив відповідача ОСОБА_1 з будинку, посилаючись на ст.168 та ст.170 ЖК України, які регулюють правовідносини, які випливають з договору найму жилого приміщення, укладеного між власником будинку та наймачем, на що позивач ОСОБА_3 взагалі не посилалася..
Відповідно до частини 2 ст.173 ЦПК України якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви.
Письмова заява позивача ОСОБА_3 про зміну підстав позову, а саме, про виселення ОСОБА_1 з будинку в матеріалах справи відсутня.
Згідно протоколу судового засідання ОСОБА_3 в своїх поясненнях в судовому засіданні предмет та підстави позову не змінювала. Вона просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Заявлені позивачем ОСОБА_3 вимоги про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, на підставі ст.72 ЖК України, судом фактично не розглянуті. В рішенні суду будь-який висновок з цього питання відсутній.
Відповідно до п.5 частини 1 ст.311 ЦПК України якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід більш повно з'ясувати обставини справи, а саме, хто входив до складу сім'ї ОСОБА_1 до розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_2, в чому полягає порушення прав власності ОСОБА_3, вточнивши її позовні вимоги.
Керуючись ст.307, ст.311, ст.314, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
УХВАЛ И В:
Апеляційну скаргу позивача за основним позовом ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 27 листопада 2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд до Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
З
4
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : підпис
Судді: підпис