Справа № 22-ц-5958/2010 рік.                          Головуючий 1-ї інстанції: - Вергун І.В.

Категорія: перерахунок пенсії.                                  Суддя-доповідач:  -  Кокоша В.В.

                                         Р І Ш Е Н Н Я

                           І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

        9 червня 2010 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого - судді: - Бобровського В.В.,

                      суддів: - Пономаренко Ю.А., Кокоші В.В.,

                      при секретарі: - Каплаух Н.Б.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області - про відновлення порушеного права на пенсію та відшкодування  матеріальної і моральної шкоди,

                                                        в с т а н о в и л а :

         У  січні 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та має право на отримання державної та додаткової пенсії у розмірах визначених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Посилаючись на те, що розмір призначеної й виплачуваної йому пенсії не відповідає діючому законодавству та відмову управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області привести її у відповідність із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_6 просив суд визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача усунути вказані порушення шляхом проведення перерахунку та виплати йому пенсії, стягнути з відповідача на його користь несплачену пенсію за 2008-2009 роки у сумі 23 696 грн. та  24 554 грн. відповідно, а також  відшкодувати моральну шкоду у сумі 500 грн.

         Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

         Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 лютого  2010 року позов  задоволено частково.

         Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_6 у здійсненні перерахунку, нарахування та виплати державної та додаткової пенсії згідно  норм ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  незаконними.

         Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити державну та додаткову пенсію  ОСОБА_6 з 1 грудня 2009 року  у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

         В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

         Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

         Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що починаючи з 1 грудня 2009 року відповідач безпідставно не здійснює ОСОБА_6 перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії у розмірах визначених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Проте погодитися повністю з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням  норм матеріального і процесуального права.

          З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визнаний інвалідом 3 групи та віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

         У листопаді 2009 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, де він перебуває на обліку як пенсіонер, з заявою про перерахунок державної і додаткової пенсій у розмірах встановлених ст. ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф», однак в проведенні  перерахунку пенсії  йому відмовлено.

         Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

         Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону, особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

         Згідно  ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

          Частиною 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону України від  5 жовтня 2006 року  № 231-V визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

         Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

         Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року,  внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Згідно зі змінами, внесеними до ст. 50 вказаного Закону, особам, віднесеним до 1 категорії і які визнані інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Крім того, згідно зі змінами, внесеними до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначалося, що в усіх випадках розмір пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року,  ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

         Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

         Оскільки, згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області починаючи з 22 травня 2008 року при обчисленні державної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинно було керуватися ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції  Закону України від 6 червня 1996 року та ст. 67 цього ж Закону в редакції від 5 листопада 2006 року.  

        Таким чином, з 22 травня 2008 року ОСОБА_6 мав право на призначення пенсії у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

        Наявність у ОСОБА_6 такого права є визначальним для вирішення виниклого спору, оскільки це право гарантується йому ч.2 ст.46 Конституцією України.

         Задовольняючи частково позов, суд помилково дійшов висновку про те, що право на перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії виникло у позивача з 1 грудня 2009 року, а не з 22 травня 2008 року.

         З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду  в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії ОСОБА_6 з 1 грудня 2009 року у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленим ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до  вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року.

         Доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про те, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_6 здійснюється  управлінням відповідно до чинного законодавства, не можуть бути прийняті до уваги.

         Зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

        За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, встановленими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір законодавцем не прийнято.

        Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

        Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

        Оскільки пенсія ОСОБА_6 має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

         Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, судова колегія вважає, що при визначенні розміру пенсії ОСОБА_6 застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України  №1  від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання  соціального захисту населення окремих категорій громадян», №654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», № 198 від 11 березня 2009 року «Деякі питання  соціального захисту населення окремих категорій громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

          Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача несплаченої пенсії за 2008-2009 ріки у сумі 23 696 грн. та 24 554 грн. відповідно, не можуть бути прийнято до уваги судової колегії, оскільки за рішенням суду управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області зобов’язано здійснити ОСОБА_6 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову  пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю  у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 22 травня 2008 року.

        Обґрунтованою є постанова суду і в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, оскільки такі вимоги  позивача є безпідставними.

        Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

       Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п.3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314,  ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                           в и р і ш и л а :

         Апеляційні скарги ОСОБА_6, управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області задовольнити частково.

         Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 лютого 2010 року в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_6 з 1 грудня 2009 року у відповідності зі ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленим у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - скасувати.

         Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6  пенсію  по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову  пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю  у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про  статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року.

        В іншій частині постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 лютого 2010 року залишити без змін.

        Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

         Головуючий:

    Судді: