Справа №1-48/2007 р.
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Копчинського В.І.
при секретарі Лисюк О.П.
з участю прокурора Шиманської В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українка, уродженка та жителька АДРЕСА_1, не працює, не одружена, освіта середня, раніше не судимої, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч.І КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, працюючи фармацевтом в ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_2, будучи матеріально-відповідальною особою, умисно систематично в період з червня 2004 року по травень 2005 року брала безоплатно для себе та своїх родичів різні медичні препарати, які знаходилися у її віданні, гроші в касу підприємства не вносила, тим самим допустила розтрату чужого майна на суму 2427,99 грн.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнала частково. Суду показала, що дійсно брала з аптеки ліки для своєї бабушки без їх оплати. Пізніше мати гроші віддавала і вона вносила їх в касу, але чи всі пояснити не може, можливо заплуталась в розрахунках. ІНФОРМАЦІЯ_3 бабушка померла, після того ніяких ліків без оплати вона не брала. 23.05.05 р., коли провели ревізію в аптеці і виявили нестачу 2427 грн. 99 коп., вона погодилась її погасити і внесла гроші в касу. Продовжувала працювати далі. Інші епізоди розтрати чужого майна не визнає, так як ні грошей, ні ліків не брала з аптеки, звідки виникла нестача пояснити не може, вважає, що не правильно зробили перевірку працівники бухгалтерії підприємства. Позов не визнає, поскільки гроші за першу нестачу внесла повністю в касу підприємства.
Крім часткового визнання своєї вини у вчиненому підсудною ОСОБА_1 її вина підтверджується: актом інвентаризації та наказом № 32 від 23.05.05 р. (а.с.101-131); договором про матеріальну відповідальність (а.с.261); пояснювальною запискою ОСОБА_1 (а.с.267); показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_2 суду показала, що дійсно ОСОБА_1 допустила першу нестачу товарно-матеріальних цінностей в кіоску № 19 на суму 2427,99 грн. Нестачу визнала, пояснила, що брала безоплатно ліки для бабушки, гроші зобов"язалась повернути. Вона одержувала зарплату і вносила гроші як виручку, т.я. наказу по результатах інвентаризації про стягнення з ОСОБА_1 директор не виносив. Пізніше ще було проведено 3 інвентаризації, виявлено нестачі, але їх виникнення ОСОБА_1. Пояснити не могла. Чи брала ОСОБА_1 ліки без оплати чи гроші з каси аптеки її не відомо.
Свідок ОСОБА_3 (а.с.380-381) на досудовому слідстві показала, що ОСОБА_1 першу нестачу в сумі 2427,99 грн. за період червень 2004-травень 2005 року визнала
повністю, пояснила, що брала ліки для хворої бабушки без оплати. Керівництво підприємства її повірило, з роботи не звільнили, дало можливість погасити нестачу, внісши гроші в касу, показуючи як торгова виручка. ОСОБА_1 Внесла гроші 26.05.05 р. в сумі 1800 грн. та в червні 2005 р. в сумі 600 грн., які були оприбутковані як торгова виручка, тобто нестача фактично була погашена.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що дійсно її дочка ОСОБА_1 неодноразово передавала ліки для хворої бабушки через водіїв рейсових автобусів, а вона передавала гроші. Потім бабушка померла, а дочка просила передати 750 грн., якоби для оплати квартири. Пізніше взнала, що гроші були внесені як нестача. Дочка живе бідно, гроші викрасти не могла.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона чотири рази проводила ревізію в аптеці № 19, де працювала ОСОБА_1. Нестачі вона визнавала, але їх виникнення пояснити не могла. Оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає дії ОСОБА_1. Кваліфікувати по ст. 191 ч.І КК України, як розтрата чужого майна, яке перебувало в її віданні.
Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 інші епізоди розтрати чужого майна, виявлені внаслідок нестачі матеріальних цінностей - станом на 31.10.2005 р. в сумі 3963,78 грн.; станом на 6.12.2005 р. в сумі 3553,29 грн.; станом на 14.03.2006 р. в сумі 5360,50 грн., т.я. ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні за данними епізодами не встановлено умислу ОСОБА_1 на незаконне безоплатне відчудження чи використання чужого майна на свою користь чи на користь інших осіб з метою збагачення.
Сам факт нестачі матеріальних цінностей у матеріально-відповідальної особи не є кримінально-наказуємим діянням.
Позовні вимоги ПП "Конекс" про стягнення з ОСОБА_1 5360,50 грн. підлягають задоволенню частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП "Конекс" 2427,99 грн., як кошти по відшкодуванню суми нестачі за період червень 2004-травень 2005 року. Однако, стягнення в цій частині не проводити, оскільки судом встановлено, що дана сума підсудною ОСОБА_1 була сплачена в касу підприємства, що підтверджується показами ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3, а таож квитанціями до прибуткового касового ордера № 131 та № 158 (а.с.363, 364).
В частині стягнення іншої суми 2932,50 грн. по погашенню нестачі позов залишити без розгляду із-за відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину та можливості відшкодувння даної шкоди в порядку цивільного судочинства.
При обранні виду і міри покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує, що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, розкаюється у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину, хворіє, тому вважає обрати покарання у виді штрафу без позбавлення права обіймати матеріально-відповідальні посади, пов"язані зі збереженням майна. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною по ст. 191 ч.І КК України і призначити їй покарання - 510 (п"ятсот десять) грн. штрафу в доход держави без позбавлення права обіймати посади, пов"язані зі збереженням майна.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 підписку про невиїзд.
Позовні вимоги ПП "Конекс" про стягнення суми нестачі 2932,50 грн. залишити без
розгляду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного сужу Вінницької області протягом 15 діб
після проголошення.