АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Чернівці « 13 » березня 2007 р. колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого                                            Гончарука Г.М.

суддів                                                       Тарбинського В .Г., Горецької С .О.

за участю прокурора                               Петрійчука А. А.

адвоката                                                    ОСОБА_2 та засудженої

ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від « 12» грудня 2006 року.

Цим вироком                                     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, мешканка АДРЕСА_1 раніше не судима, -засуджена за ст. 191 ч.4 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням    права    обіймати    посади,     пов'язані    з    матеріальною відповідальністю строком на три роки.

В силу ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнена від відбування основного покарання з дворічним іспитовим строком, якщо вона в цей період не вчинить нового злочину і суд її зобов'язав не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Вирішена доля судових витрат.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнана винуватою в тому, що вона, працюючи на посаді начальника головної каси Кельменецького вузла поштового зв'язку, зловживаючи своїм службовим становищем, 21 листопада 2005 року в період часу з 12 до 15 години, з головної каси поштового зв'язку - з сейфу, привласнила 55.000 грн. ввірених їй коштів.

Шкода відшкодована в ході досудового слідства.

Справа № 11-93/2007р.                               Головуючий у І інстанції - Гергелінсиу Р. Ф.

Категорія ст. 191 ч.4 КК України                                           Доповідач Тарбинський В.Г.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду відносно ОСОБА_1 скасувати та постановити свій вирок, яким звільнити її від призначеного покарання, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнала, вина її у привласненні 55.000 грн. 21.11.2005 року по справі не доведена. На думку апелянта при проведенні досудового слідства допущені по справі порушення вимог ст.22 КПК України та інших норм КПК, які свідчать про неповноту слідства.

При таких обставинах захист рахує, що вирок суду щодо ОСОБА_1 незаконний і підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, засудженої, підтримавших апеляцію, думку прокурора, який просив вирок щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію без задоволення, розглянувши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Районний суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши зібрані по справі докази, давши їм правильну юридичну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у привласненні 55.000 грн., зловживаючи своїм службовим становищем і навів у вироку мотиви прийняття такого рішення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного у вироку злочину доведена показаннями засудженої, де вона підтвердила, що 21 листопада 2005 року вийшла на роботу не дивлячись на те, що мала вихідний день. Працювали вони разом з оператором каси ОСОБА_3Всі гроші були в сейфі.

В обідню перерву вона у головній касі пошти залишилася одна, а потім виходила. Після обіду ОСОБА_3 виявила в касі несплату 55.000 грн. і про це повідомили керівництво пошти.

Шкоду заподіяну пошті вона разом з ОСОБА_3 відшкодувала.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що в той день вони в головній касі були лише із засудженою. До обіду всі гроші в сейфі були на місці. ОСОБА_1, коли вона пішла на обід, залишилася в касі. Після обіду вона стала перевіряти наявність грошей в сейфі і виявила нестачу 55.000 грн.. ОСОБА_1 просила нікому про це не говорити, що треба позичити і підкинути гроші.

Чоловік ОСОБА_1 знайшов їй людину у якої запропонував позичити гроші і повернути половину суми нестачі, що вона і зробила. Сейф закривала ОСОБА_1., тому що вона залишилась працювати в обідню перерву. Коли виникла нестача, то про це стало відомо начальнику пошти ОСОБА_4. ОСОБА_1 постійно просила начальника нікуди не дзвонити, нікому не повідомляти про нестачу (т. 3 а. с. 201-202).

Свідки ОСОБА_5 підтвердила у суді, що в той день вона обідала разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 в кладовій пошти і ніхто в головну касу не заходив, а приходив лише чоловік ОСОБА_1, але двері каси були закриті.

Показаннями свідка ОСОБА_8, перевіреними в суді (том 3 а. с. 15-20), підтверджено, що 21 листопада 2005 року їй стало відомо про нестачу грошей в сумі 55.000 гривень в головній касі пошти. При перевірці вказаних

обставин не було встановлено, що хтось сторонній проник у касу і викрав гроші. В касі в той день працювали ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Протягом усього періоду перевірки роботи головної каси, ОСОБА_1 просила про факт нестачі не повідомляти дирекцію пошти та органи міліції.

В той день, коли сталася нестача, ОСОБА_1 мала бути вихідною, але чомусь вийшла на роботу. Свідок вважає, що ОСОБА_1 причетна до привласнення грошей.

Протоколом огляду місця події підтверджується те, що в той день ніхто в головну касу Кельменецького вузла поштового зв'язку не проникав, в тому числі сторонні особи не могли потрапити в цю кімнату непомітними (том 1 а. с 16-24).

Актом службового розслідування (том 1 а. с. 86-98), підтверджена недостача у головній касі Кельменецького ВУПЗ в сумі 55.000 грн. Цю суму 23.11.2005 року в рівних частинах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внесли в головну касу Кельменецького ВУПЗ. Згідно пояснення ОСОБА_3 для відшкодування недостачі ОСОБА_1, позичила їй 18.000 грн.. ОСОБА_1 пояснила, що гроші на відшкодування недостачі їй вислали із-за кордону (том 1 а. с. 94).

Доводи, наведені в апеляції адвоката про те, що вина ОСОБА_1 у привласненні 55.000 грн. по справі не доведена є необгрунтовані і спростовуються доказами, які перевірені судом. Судом наведені обґрунтовані мотиви, які свідчать про те, що саме ОСОБА_1 заволоділа коштами Кельменецького вузла поштового зв'язку.

Посилання в апеляції на те, що ці гроші могли викрасти інші особи, з використанням дублікатів ключів від головної каси є неспроможними і спростовуються показаннями свідків та іншими матеріалами справи.

При проведенні досудового слідства та судового розгляду справи щодо ОСОБА_1, порушень норм КПК України не встановлено, а тому підстав для скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування як про це поросить апелянт, немає.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 191 ч.4 КК України як привласнення чужого майна у великих розмірах, шляхом зловживання нею службовим становищем.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, районний суд призначив ОСОБА_1 необхідне і достатнє покарання для її виправлення та попередження нових злочинів.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а

вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.