апеляційний суд тернопільської області
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого судді Демковича Ю.Й.,
суддів: Стефлюк О.Д., Зварича С.Б.,
при секретарі Смій К.В.,
з участю апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 30 травня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради /надалі "рада"/ про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати згадану постанову, прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального та матеріального права.
Порушення вбачає в тому, що суд у повній мірі не з'ясував всіх обставин спору, як от - не вияснив, хто був автором та виконавцем підробленої від його імені заяви, внаслідок чого зробив невірні висновки.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 30.05.06 відмовлено позивачу в задоволенні його вимог.
У суді апеляційної інстанції апелянт підтримав скаргу, пославшись на мотиви, викладені в ній.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача та доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи із наступного:
Позивач звернувся із вказаними вимогами, мотивуючи їх тим, що на підставі підробленої посадовими особами відповідача від його імені заяви про приватизацію земельної ділянки, радою 08.07.98 прийняте рішення № НОМЕР_1 про передачу його сім'ї у власність земельної ділянки площею 877,80 м. кв., яким без його згоди вилучено частину землі, оскільки до моменту приватизації вони користувалися землею площею 910,00 м кв. Вважає, що діями відповідача, які виразилися у підробленні заяви і подальшому вилученні землі, йому заподіяна моральна шкода в розмірі 10000,00 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що судом не здобуто жодних доказів про винність посадових осіб ради у підробленні згаданої заяви, а тому відмовив у позові за недоведеністю заявлених вимог.
Із таким висновком колегія суддів погоджується.
Справа № 22ас -389 Головуючий у 1-й інстанції - Свачій І.М.
Категорія Доповідач - Демкович Ю.Й.
Так, зібраними доказами встановлено, що дійсно 07.04.98 за № НОМЕР_2 у раді зареєстрована заява від імені ОСОБА_1 з проханням передати у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 розміром 910,00 м. кв.
Щодо правомірності передачі у власність позивачу земельної ділянки, судовими рішеннями визнано законним рішення ради № НОМЕР_1 від 08.07.98.
Висновком судової криміналістичної почеркознавчої експертизи № НОМЕР_3 встановлено, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_1 у заяві від 07.04.98 виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Позивачем не доведено, що саме посадовими особами відповідача вчинено рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_1 у заяві від 07.04.98.
Тому апеляційна інстанція приходить до висновку, що спір вирішено вірно, й підстав для скасування постанови, з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.
Судом першої інстанції у мотивувальній частині постанови помилково здійснене посилання на ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України. Колегія вважає, що ця помилка не є підставою для скасування рішення суду, оскільки спір фактично розглядався в порядку КАС України й дані статі стосуються лише оцінки доказів та доказування, що було дотримано судом в ході розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 30 травня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку
ПРОТЯГОМ ОДНОГО МІСЯЦЯ.