АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Декайла П.В.
суддів: Стадника О.Б., Крукевича М.Н.
з участю прокурора - Бурлаки Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляційним поданням помічника прокурора Зборівського району на вирок Зборівського районного суду від 22 травня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, з середньою освітою, судимий 6.04.2000 року Бродівським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 143, ч.2 ст. 140, ч. 1 ст. 145 КК України до З років позбавлення волі, 20.11.2002 року Бродівським районним судом Львівської області за ч. З ст. 185 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_2 засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Згідно ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання та роботи, щомісячно з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд залишено без змін. Речовий доказ: кутно-шліфувальну машину, повернуто потерпілій ОСОБА_2
Справа № 11-245 2006 року Головуючий у 1 інстанції Снігурський В.В.
Категорія 185 ч.2 КК України Доповідач Стадник О.Б.
З засудженого ОСОБА_1 стягнуто судові витрати в сумі 290 грн. 38 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винними і засуджений за те, що 17 січня 2006 року о 16 годині в с. Оліїв Зборівського району, перебуваючи у житловому будинку потерпілої ОСОБА_2, таємно викрав 120 грн., 50 євро, що згідно курсу Національного банку України становили 305 грн. 82 коп., кутно-шліфувальну машину марки "Кордакс", вартістю 175 грн., скляну банку місткістю 0,5 л, вартістю 1 грн. 50 коп., а всього майна на загальну суму 602 грн. 32 коп.
В апеляційному поданні помічник прокурора Зборівського району просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання, мотивуючи тим, що засуджений ОСОБА_1 раніше судимий за злочини проти власності і суд дійшов хибної думки про можливість його виправлення та перевиховання буз ізоляції від суспільства і безпідставно застосував ст. 75 КК України.
Просить винести новий вирок яким призначити засудженому ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Вирок засудженим ОСОБА_1 не оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляційне подання та просить вирок суду скасувати, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин, відповідає фактичним обставинам справи, є обгрунтованим, підтверджується сукупністю зібраних доказів і в апеляції не оскаржується.
Суд вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Покарання засудженому ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України судом призначено в межах санкції статті у виді позбавлення волі та прийнято рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України.
Твердження, викладені в апеляційному поданні помічника прокурора Зборівського району про призначення ОСОБА_1 надто м'якого покарання та безпідставне застосування судом ст. 75 КК України тільки з тих мотивів, що засуджений раніше судимий за вчинення злочинів проти власності не ґрунтується на законі, оскільки обмежень щодо застосування ст. 75 КК України щодо особи, яка вчинила новий злочин після відбуття покарання за попередні в законі немає.
Умотивувавши своє рішення, суд призначив покарання засудженому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, його особи та обставин, які пом"якшують і обтяжують покарання, зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, позитивна характеристика по місцю проживання.
Проте, у справі є й інші обставини, які слід було визнати такими, що пом'якшують покарання засудженому ОСОБА_1, зокрема, незначний розмір викраденого.
Суд законно й обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_1 покарання таке, що є необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання і обґрунтовано застосував ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк, пропорційно призначеному покаранню, а тому покарання не можна вважати м'яким, як про це зазначив у апеляційному поданні помічник прокурора Зборівського району.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду з цих підстав.
Разом з тим, при звільненні засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд встановив періодичність, з якою той має з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Відповідно до ч. З ст. 13 Кримінально-виконавчого кодексу України, встановлення періодичності проведення такої реєстрації належить до компетенції названих органів, а не суду.
Тому, в порядку ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає необхідним, рішення про встановлення періодичності з'являтися засудженому ОСОБА_1 для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи виключити з резолютивної частини вироку.
Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляцію помічника прокурора Зборівського району залишити без задоволення, а вирок Зборівського районного суду від .22 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
В порядку ст. 265 КПК України, виключити з резолютивної частини вироку вказівку суду щодо встановлення періодичності проведення реєстрації засудженого ОСОБА_1 в органах кримінально-виконавчої системи.