Справа № 22-ц -5590/2010 рік.                              Головуючий 1 інстанції: - Штих Т.В.

Категорія: право власності.                                           Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

                                          У Х В А Л А

                          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

           23 червня 2010 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                          головуючого - судді:  - Кукліної Н.О.,

                          суддів: - Шевченко Н.Ф.,  Кокоші В.В.,

                          при секретарі: - Назаренко О.О.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Кредобанк» в особі Харківської філії ПАТ «Кредобанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова  від  11 березня  2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Харківської міської ради - про визнання права власності на нежитлові приміщення,

                                                        в с т а н о в и л а:

         У лютому 2008 року  ОСОБА_6 в особі свого представника звернувся в суд із вказаним позовом.

         В обґрунтування свої вимог зазначав, що згідно договору купівлі-продажу від 28 листопада 2006 року він є власником АДРЕСА_1.

         У 2008 році він здійснив реконструкцію належної йому квартири під нежитлові приміщення 1-го поверху №12-1, 12-2, 12-3, добудував тамбур №1, облаштував     окремий вхід.

         Реконструкція квартири проведена ним без одержання відповідних дозволів Харківської міської ради, але з дотримання пожежних й санітарних норм та правил.

         Згідно технічного висновку науково-виробничої фірми ТОВ «Левел» основні будівельні конструкції нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 не мають деформацій, знаходяться у задовільному стані та придатні для  подальшої експлуатації.

         Посилаючись на те, що він створив новий об’єкт права власності, ОСОБА_6 просив суд визнати за ним право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 12-1,12-2, 12-3, тамбур №1 в літ «А-3», загальною площею 90,1 кв. м., які розташовані по АДРЕСА_1

         Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

         Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова  від  11 березня  2008 року позов задоволено.

         Визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 12-1, 12-2,12-3, тамбур №1 з облаштованим окремим входом в літ «А-3»  за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 90,1 кв. м.

         В апеляційній скарзі ПАТ «Кредобанк» в особі Харківської філії ПАТ «Кредобанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

        Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

        Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_6 правомірно провів реконструкцію жилих приміщень квартири в нежилі приміщення, а тому за ним слід визнати право власності на реконструйовані нежитлові приміщення.

         Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він зроблений судом з порушенням норм  матеріального і процесуального права.

         Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України   рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

          Із апеляційної скарги та наданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_6  на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2006 року був власником АДРЕСА_1.

         28 листопада 2008 року  ОСОБА_6 та ВАТ «Кредобанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк») уклали  кредитний договір, згідно з яким останній надав ОСОБА_6 кредит у сумі 72300 доларів США для придбання квартири на строк до 1 листопада 2026 року, зі сплатою за користування кредитом 12,5  % річних.

         На забезпечення кредитного договору 28 листопада 2006 року ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_6 уклали нотаріально посвідчений іпотечний договір, згідно з яким останній передав у заставу ВАТ «Кредобанк»  придбану ним АДРЕСА_1.

         Цього ж дня вказану квартиру включено до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

        У 2008 році ОСОБА_6 здійснив самочинно реконструкцію жилих приміщень  квартири в нежилі приміщення та звернувся в суд з позовом до Харківської міської ради про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення.

        Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова  від  11 березня  2008 року його позов задоволено та  визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 12-1,12-2,12-3, тамбур №1 з обладнаним окремим входом  в літ «А-3» за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 90,1 кв. м.

          22 квітня 2008 року  ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу продав  вказані нежитлові приміщення ОСОБА_7

        Ухвалюючи рішення у справі, суд не звернув увагу на зазанчені обставини та не залучив до участі у розгляді справи іпотекодержателя спірної квартири ПАТ «Кредобанк».            

         Розглянувши справу без участі ПАТ «Кредобанк», суд вирішив питання про його права і обов’язки, а також позбавив його права на участь в суді та захист    свого інтересу шляхом реалізації належних йому процесуальних прав.

         Крім того,  вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу, що відповідно до ст. ст. 7, 8 ЖК Української РСР переведення придатних для проживання жилих будинків і житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду у нежилі приміщення допускається у виняткових випадках лише за рішення виконкому обласної, міської (у містах республіканської підпорядкування) ради.

         З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до  суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304,  п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 311, ст. 313,  п. 2 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                             у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу ПАТ «Кредобанк» в особі Харківської філії ПАТ «Кредобанк» - задовольнити.

         Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова  від  11 березня  2008 року скасувати.

         Справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншому судді.

         Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:

          Судді: