Судове рішення #9748870

Справа № 22-ц- 5525/2010 рік.                      Головуючий 1-ї інстанції: - Зелінський В.Г.

Категорія: визнання  договору                                     Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.    недійсним.                    

 

                 

                                                       

 

   

                                                            У Х В А Л А

                                     І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                           

         16 червня   2010 року.    Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                        головуючого - судді: - Бобровського В.В. ,

                        суддів: - Пономаренко Ю.А.,   Кокоші В.В.,

                        при секретарі:  - Каплаух Н.Б.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Ізюмської міської ради Харківської області - про визнання недійсним договору на право тимчасового користування земельною ділянкою,  

 

                                                        в с т а н о в и л а :

         У жовтні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 14 березня 2006 року між відповідачами укладено договір №2 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23 січня 2001 року №562, згідно з яким Ізюмська міська рада Харківської області надала в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 10.0 кв. м., розташовану по вул. Соборній (поруч з будівлею №35) в м. Ізюмі Харківської області для обслуговування й експлуатації торгівельного кіоску строком до 14 березня 2016 року.

         Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано в Ізюмській міській раді у  реєстрі земель  24 березня  2006 року за №12.

        Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди,  укладений між відповідачами, має ознаки нікчемності, у зв’язку з чим у жовтні 2007 року він розмістив належний йому автомобіль на орендованій ОСОБА_7 землі.

         В подальшому ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків, заподіяних створенням перешкод в користуванні орендною землею, внаслідок чого за рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2009 року з нього на користь ОСОБА_7 стягнуто матеріальні збитки та моральну шкоду.

        Спірний договір в установленому законом порядку не визнаний недійсним, а тому ОСОБА_7 має право вимагати від нього виплати коштів стягнутих на підставі вказаного рішенням суду.

         Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд визнати недійсним договір №2 від 14 березня 2006 року про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23 січня 2001 року №562, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та Ізюмською міською радою Харківської області під продовольчим кіоском за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, поруч з будинком №35 з моменту його укладання.

         Зобов’язати Ізюмську міську раду Харківської області скасувати реєстрацію договору №2 від 14 березня 2006 року про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23 січня 2001 року №562, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та Ізюмською міською радою Харківської області під продовольчим кіоском за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Соборна, поруч з будинком №35

        Відповідачі позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

        Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

         Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

         Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з відсутності правових підстав для визнання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди недійсним.  

         Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

          Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту такої реєстрації.

          Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», який в силу ст. 106 Конституції України є обов’язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов’язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

          З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2006 року між відповідачами укладено договір №2 про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23 січня 2001 року №562, згідно з яким Ізюмська міська рада Харківської області надала в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 земельну ділянку несільськогосподарського призначення  загальною площею 10.0 кв. м., розташовану по вул. Соборній  (поруч з будівлею №35) в м. Ізюм Харківської області для обслуговування й експлуатації торгівельного кіоску строком до 14 березня 2016 року.

         Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. та зареєстровано у Ізюмській міській раді в реєстрі земель  24 березня  2006 року за №12.

         Державна реєстрація підписаного відповідачами 14 березня 2006 вересня 2004 договору оренди земельної ділянки  не відбулася.

         Вказані обставини стверджуються довідкою Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах та не спростовується  відповідачами.

         Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір оренди землі не є укладеним.

         В той же час, за змістом ст. 215 ЦК України недійсним може бути визнано лише укладений договір.

         У разі, якщо на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 ЦК України).

          Крім того, відповідно до роз’яснень, викладених в абз. 5  п. 5   постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»   відповідно до ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

          Позивач не є стороною в правочині, укладеному між Ізюмською міською радою Харківської області і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, та вчиненням цього правочину не порушені  його права та законні інтереси.

         Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

         Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

         Зважаючи на те, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

         Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319  ЦПК України, судова колегія,

                                                          у х в а л и л а :

          Апеляційну  скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

         Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 березня 2010 року  залишити без змін.      

        Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

                     

                 Головуючий:

                 Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація