Справа № 22-ц-5324/2010 рік.                   Головуючий 1-ї інстанції: - Горбунова Я.М.

Категорія: діти війни.                                                    Суддя-доповідач  -  Кокоша В.В.

                                                           У Х В А Л А

                                   І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

         26 травня 2010 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого - судді:  - Бобровського В.В.,

                      суддів: - Пономаренко Ю.А., Кокоші В.В.,

                      при секретарі: - Андрійко О.В.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 1  грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - про покладання обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,

                                                         в с т а н о в и л а :

          У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він відноситься до категорії «діти війни» та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

         Проте управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова де він перебуває на обліку, перерахунок пенсії не проводить та підвищену пенсію не виплачує.

         Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 просив суд визнати  противоправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та зобов’язати відповідача  провести перерахунок йому пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період  з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

         Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

         Постановою Московського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2009 року позов задоволено частково.

         Визнано противоправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

         Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_6 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

         В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

         Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

         Відповідно до ст.   308 ЦПК України   апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

        Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було здійснити позивачу відповідні нарахування та виплати, однак в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» таких нарахувань та виплат в повному обсязі  у  2008 році не проводило.

        Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

        З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер та відноситься до категорії громадян, які мають статус «дитина війни», що стверджується пенсійним посвідченням і довідкою.

        Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

         Відповідно до п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Положення п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

         Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

        Таким чином, в період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року спірні відносини регулювалися  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Оскільки відповідач не нараховував та не сплачував позивачу щомісячну доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», суд правомірно зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії позивачу з  22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

         Доводи апеляційної скарги про відсутність коштів на забезпечення  доплат до пенсії, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність механізму та коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

          Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни».

          Пенсійний фонд України діє у відповідності  до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

         Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

         З огляду на це, суд обґрунтованого дійшов висновку про те, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на управління Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

         Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін,  дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

         Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

         Зважаючи на те, що постанова суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

        Керуючись  ст. ст. 15, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                           у х в а л и л а:

         Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - відхилити.

        Постанову Московського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2009 року залишити без змін.

        Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

               Головуючий:

               Судді: