Справа № 22-ц-5161/2010 рік.                       Головуючий 1-ї інстанції: - Прошутя І.Д.

Категорія: трудові.                                                        Суддя-доповідач: -  Кокоша В.В.

                                            У Х В А Л А

                            І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

         2 червня 2010 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого - судді:  - Бобровського В.В.,

                      суддів: - Хребтова В.П., Кокоші В.В.,

                      при секретарі: - Андрійко О.В.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ДП «Харківський радіозавод Протон» - про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, завданої несвоєчасним виконанням рішення суду,

                                                        в с т а н о в и л а :

         У листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом, який уточнив у грудні 2009 року.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що  рішенням  Червонозаводського районного суду м. Харкова від 9 липня 2008 року частково задоволено його позов  до ДП «Харківський радіозавод Протон» та стягнуто з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 10 576 грн. 34 коп., компенсацію за нарахований, але несплачений грошовий дохід у сумі 1664 грн. 41 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у сумі 1749 грн. 63 коп., а всього 13 990 грн. 38 коп.

         Зазначене рішення виконане державною виконаною службою у примусовому порядку лише  22 жовтня 2009 року, у зв’язку з чим відповідач зобов’язаний відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України виплатити йому середній заробіток з часу ухвалення рішення суду по день фактичного розрахунку, а також відшкодувати моральну шкоду, завдану  несвоєчасним виконанням рішення.

         Крім того, 23 листопада 2009 року відповідач виплатив йому добровільно компенсацію за  втрату частини доходів у зв’язку з затримкою виконання рішення суду у сумі 2306 грн. 70 коп., з якої безпідставно утримав податок, недоплативши йому компенсацію у сумі 780 грн. 26 коп.

         Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6 в уточнених позовних вимогах просив суд стягнути з ДП «Харківський радіозавод Протон» на його користь середній заробіток  з дня ухвалення рішення суду по день фактичного розрахунку у сумі 6 258 грн. 24 коп., недоплачену компенсацію за період невиплати заробітної плати у сумі 780 грн. 26 коп., маральну шкоду у сумі 5000 грн., а всього 12 038 грн. 50 коп.

         Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

         Згідно листа направленого до суду позов визнав частково.

         Не заперечував проти стягнення з нього на користь позивача недоплаченої  грошової компенсації за період з листопада 2005 року по вересень 2006 року у сумі 79 грн. 47 коп.

         В іншій частині позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

         Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2010 року позов задоволено частково.

         Стягнуто з ДП «Харківський радіозавод Протон» на користь ОСОБА_6 компенсацію за нарахований, але несплачений грошовий дохід у сумі 79 грн. 47 коп. та моральну шкоду у сумі 500 грн.

         В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судоми норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

         Відповідач  рішення суду в апеляційному порядку не оскаржив.

         Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

         Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що з вини відповідача  не було виплачено позивачу компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 79 грн. 47 коп., а також завдано моральної шкоди затримкою виконання рішення суду.

         Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

         З матеріалів справи вбачається, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 9 липня 2008 року частково задоволено позов ОСОБА_6 та стягнуто на його користь з ДП «Харківський радіозавод Протон» заборгованість по заробітній платі у сумі 10 576 грн. 34 коп., компенсацію за нарахований, але несплачений грошовий дохід у сумі 1664 грн. 41 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у сумі 1749 грн. 63 коп., а всього 13 990 грн. 38 коп.

         Вказане рішення суду виконане відділом Червонозаводської ДВС Харківського міського управління юстиції в примусовому порядку 22 жовтня 2009 року.  

         Судова колегія погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 щодо стягнення  з відповідача середнього заробітку  з дня ухвалення рішення суду по день фактичного розрахунку у сумі 6 258 грн. 24 коп.

          Після набрання законної сили рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від  9 липня 2008 року, яке є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір з заявлених підстав, правовідносини сторін з приводу виплати присудженої судом суми переносяться у виконавчу сферу та регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

          Дія статті 117 КЗпП України у цьому разі застосовуватися не може.

          З огляду на це, суд обґрунтовано відмовив позивачу у стягненні з відповідача середнього заробітку з дня ухвалення рішення суду по день фактичного розрахунку у сумі 6 258 грн. 24 коп.

         Крім того, судом встановлено, що 23 листопада 2009 року відповідач виплатив  з власної ініціативи ОСОБА_6 компенсацію за втрату частини грошових коштів у сумі 2306 грн. 70 коп. відповідно до  вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати».

        Вказана сума компенсації нарахована та сплачена ДП «Харківський радіозавод Протон»  ОСОБА_6 добровільно, оскільки за рішенням суду вона не стягувалася.

        Посилання позивача на те, що відповідач в порушення пункту «а», п. п. 4.2.10 пункту 4.2 ст. 4 Закону України  «Про податок з доходів фізичних осіб» безпідставно стягнув з суми компенсації податок у розмірі 780 грн. 26 коп., не може бути прийнято судовою колегією до уваги.

         Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України № 889-IV від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб», зі змінами та доповненнями встановлено, що доходом фізичної особи-платника податку є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

        Відповідно до п. «а» п. п. 4.2.10 пункту 4.2 ст. 4 Закону  України № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи, фактично одержані платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.

         За таких обставин, суд правомірно відмовив ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог щодо стягнення  з відповідача компенсації за період невиплати заробітної плати на підставі суду у сумі 780 грн. 26 коп.

         Рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди відповідачем не оскаржене, а тому підстав для його скасування або зміни судова колегія не вбачає.

         Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області виявлено, що ДП «Харківський радіозавод Протон» не виплатило ОСОБА_6 компенсацію за нарахований, але несплачений грошовий дохід за період з листопада 2005 року по вересень 2006 року у сумі 79 грн. 47 коп.

          Відповідач, в особі свого представника, вказані позовні вимоги визнав, у зв’язку з чим суд правомірно стягнув з ДП «Харківський радіозавод Протон на користь ОСОБА_6 компенсацію у сумі 79 грн. 47 коп.  

          Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

         Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

         Зважаючи на те, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

         Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319  ЦПК України, судова колегія,

                                                          у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

         Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2010 року залишити без змін.

        Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

 Судді: