Справа № 2  –3049/2010 р.

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 р. Алчевський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді                    Ковальова В.М.

при секретарі                             Голобородько І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною,  зобов’язання  перерахування та виплати доплати до пенсії,  як дитині війни ,-

                                                        В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 25.05.2010 р. звернулася до суду із позовом, в обгрунтування якого посилається, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. /далі Закон №2195-ІV/ їй повинні сплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач з 01.01.2006р.  не сплатив їй підвищення до пенсії на загальну суму 5778 грн. 70 коп., тому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача, стягнути з нього недоплачену державну соціальну допомогу  з 01.01.2006р.  у розмірі 5778 грн. 70 коп. та судові витрати.

            У судове засідання позивачка не з”явилася, в заяві на ім”я суду (а.с. 13) просить розглянути справу за її відсутністю, свої вимоги підтримує.

            Представник позивача у судове засідання також не з»явився, надав заперечення, відповідно до яких, позов не визнав посилаючись на пропуск позивачкою строку позовної давності, Законом України « Про  Державний бюджет України на 2007 рік »  дія ст. 6 Закону  №2195-ІV призупинена,

 законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до
пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до
вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів
Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У 2008 р.
зазначені правовідносини урегульовані п.8 Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р.,
згідно з яким підвищення до пенсії дітям війни виплачується з 22 травня у сумі 48,10 грн., з 1
липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн. Означені норми є діючими. Законом України «Про
державний бюджет на 2009 рік» витрати, передбачені на надбавки дітям війни у розмірі 30%
мінімальної пенсії за віком, не закладені до бюджету, а тому вимоги позивача щодо
підвищення пенсії відповідач вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні
позову, справу розглянути за його відсутності.

      Розглянувши матеріали справи,суд вважає позовні вимоги позивачки задовольнити частково.

    Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

               Відповідно до ст.6 Законом №2195-ІV в редакції,яка діяла з 2006р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

    Докази, які сторони надали суду,   свідчать про наступне.

    ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонеркою, тому відповідно до ст.1 Закону № 2195-ІV вона підпадає під  статус “діти війни”.

          Згідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. / далі Закон №1058-ІІ/ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України “Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999р. прожитковий мінімум застосовується для встановлення розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.257 ЦК України  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч.ч. 3,4 ст.267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачка звернулася до суду 25.05.2010р., в своїх вимогах не ставить питання про поновлення строку позовної давності, доказів поважності причин пропуску строку позовної давності не надала, тому суд вважає за необхідним  у задоволенні її вимог за 2006р. відмовити.

            Дію статті 6 вказаного вище Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом України
«Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України
від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний
бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний
захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

 Отже, з 09 липня 2007 року була відновлена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни». Таким чином, позивач має право вимагати перерахунку підвищення до пенсії
з 9 липня 2007 року. Ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений у наступних
розмірах: з 1 січня – 380 грн., з І квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Частиною другою цієї
ж статті було передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком
відповідно до абзацу першому частини першої ст.28 Закону України «Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р.
застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на
один відсоток. Суд вважає, що позивачка має право на отримання
підвищення до пенсій у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007 р. у повному обсязі.

           Законом України “Про державний бюджет України на 2008р. та про  внесення змін до деяких законодавчий актів України”  від 28.12.2007р. текст ст.6 Закону №2195-ІV видладено в новій редакції “ дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнані неконституційними  деякі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, тому відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України вони втрачають чинність з дня ухвалення  цього рішення. Тобто, позивач має право на отримання щомісячної соціальної допомоги з 22.05.2008р.  

      Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2008р.” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 грн.; з 1 квітня – 481 грн.; з 1 липня – 482 грн.; з 1 жовтня – 498 грн.

      Тому ці вимоги позивачки з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. підлягають задоволенню.

      Відповідно до ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009р.” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність відповідає такому мінімуму, який був на кінець 2008р. -  498 грн.

    Тому вимоги позивачки за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. і з 01.01.2010р. підлягають задоволенню, оскільки за ці періоди дія ст.6 Закону №2195-ІV не призупинялася .

            Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного
фінансування для здійснення соціальних виплат з огляду на те, що судові рішення
ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин
ненадходження коштів з Державного бюджету України. Згідно ч.2 ст.3 Конституції
України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість
діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і
забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

 Суд  також не приймає  до уваги вимоги позивачки стосовно стягнення  конкретних сум, згідно наданих арифметичних  розрахунків, оскільки суд лише вирішує питання про зобов’язання відповідача здійснити  перерахунок та виплату належних сум згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року.

                Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у вигляді судового збору у розмірі 57 грн. 80 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с.1), які у загальному розмірі 177 грн. 80 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.19, 152 Конституції України, ст.ст.257,267 ЦК України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною  бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області за термін з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р., з 1 січня 2009 року. по 31.12.2009р. і з 1 січня 2010р.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за
віком, передбаченої ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р.,з 1 січня 2009 року. по 31.12.2009р. і з 1 січня 2010р.

Стягнути з в Управління пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у  розмірі 177 грн. 80 коп.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду можу бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя                                                     В.М. Ковальов