РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2007 року справа № 2-1381/07
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Бондаренко Т.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 15 березня 2006 року позичив ОСОБА_2 грошову суму в розмірі б 180 гривень, яку відповідач зобов'язався повертати щомісячно рівними частками, а остаточний термін розрахунку був встановлений 15 вересня 2006 року, що підтверджується розпискою складеною відповідачем на ім'я позивача 15 березня 2006 року.
У зв'язку з тим, що термін повернення коштів, встановлений розпискою закінчився, а відповідач покладені на себе зобов'язання не виконав, суму боргу в добровільному порядку не повернув, позивач вимушений звернутися з цим позовом до суду.
В судовому позивач підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу у розмірі 6 180 гривень, проценти за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ в розмірі 374 гривень 23 копійок, 3 % річних з простроченої суми в розмірі 41 гривня 04 копійки, судові витрати на сплату державного мита у розмірі 61 гривні 80 копійок та оплату ІТЗ в розмірі ЗО гривень, 250 гривень в рахунок оплати юридичних послуг, 10 гривень в рахунок отримання довідки про розмір облікової ставки НБУ, а всього 6 947 гривень 07 копійок.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, підтвердив факт отримання від позивача грошової суми в розмірі б 180 гривень, пояснив відмову в поверненні зазначеної грошової суми тяжким матеріальним становищем.
Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 15 березня 2006 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошову суму в розмірі б 180 гривень, яку відповідач зобов'язався повертати щомісячно рівними частками, а остаточний термін розрахунку був встановлений 15 вересня 2006 року.
В підтвердження отримання коштів та встановлення строків їх повернення ОСОБА_2 15 березня 2006 року було складено розписку, згідно якої він отримав від позивача грошову суму в розмірі 6 180 гривень, яку зобов'язався повернути до 15 вересня 2006 року щомісячно рівними частками.
В теперішній відповідач, покладені на себе зобов'язання не виконав, суму боргу в добровільному порядку не повернув.
Відповідно до ст. 104 6 ЦК Украины, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 104 9 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача повинна бути стягнута сума боргу у розмірі б 180 гривень, проценти за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ, яка дорівнює 8,5 % річних в розмірі 374 гривень 23 копійок, 3 % річних з простроченої суми в розмірі 41 гривні 04 копійки, судові витрати на сплату державного мита у розмірі 61 гривні 80 копійок та оплату ІТЗ в розмірі ЗО гривень, 250 гривень в рахунок оплати юридичних послуг, 10 гривень в рахунок отримання довідки про розмір облікової ставки НБУ, а всього б 947 гривень 07 копійок.
Керуючись ст. ст. 625, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226, 228 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі б 180 гривень, проценти за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ в розмірі 374 гривень 23 копійок, 3 % річних з простроченої суми в розмірі 41 гривні 04 копійки, судові витрати на сплату державного мита у розмірі 61 гривні 80 копійок та оплату ІТЗ в розмірі ЗО гривень, 250 гривень в рахунок оплати юридичних послуг, 10 гривень в рахунок отримання довідки про розмір облікової ставки НБУ, а всього б 947 гривень 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 7 гривень 67 копійок.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.