ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                      Справа № 2-а-248/10

                                                                        П  О  С  Т  А  Н  О  В  А  

                                                           І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И  

22 червня 2010  року Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:  

головуючого – судді     Дернової В.В.  

при секретарі:   Басараб О.Д., 

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин Вінницької області  адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ВДАІ з ОАТ м. Ладижин  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

   В С Т А Н О В И В:   

        Позивач звернувся до суду з цим позовом і просив скасувати постанову серії АВ № 196443 від 22.05.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., яку виніс ІДПС  ВДАІ  з ОАТ м. Ладижин Свіщевський С.В., та закрити провадження у справі.

        На обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що 22.05.2010 року близько 09.25 годин  його автомобіль марки «КІА МАГЕНТІС», ДНЗ НОМЕР_1, перебував у районі Ладижинського міського ринку у м. Ладижин Вінницької області, коли ІДПС ВДАІ  з ОАТ м. Ладижин Свіщевським С.В. було винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв’язку з тим, що він не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» та порушив п. 8.4 ПДР України, та накладено на нього адміністративне  стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  Насправді він не порушував вимог дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», так як з тієї сторони, з якої він під’їхав до  Ладижинського міського ринку, такий знак взагалі не встановлений, як він у подальшому пересвідчився, однак оскільки працівники ВДАІ  з ОАТ   м. Ладижин у момент складення протоколу про адміністративне правопорушення беззаперечно стверджували, що він порушив ПДР України та такий дорожній знак встановлений, то у протоколі про адміністративне позивач зазначив, що не помітив знак.

      В судовому  засіданні  позивач  позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.    

      Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.  

      Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

      Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.  

      В судовому засіданні було встановлено, що 22.05.2010 року ІДПС  ВДАІ з ОАТ  м. Ладижин Свіщевський С.В. виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 122 КУпАП,  яке полягало у тому, що позивач, керуючи автомобілем марки «КІА МАГЕНТІС», ДНЗ НОМЕР_1, та перебуваючи у районі Ладижинського міського ринку у м. Ладижин Вінницької області, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» та порушив п. 8.4 ПДР України. Не провівши перевірку усіх обставин справи, зокрема, з якої сторони позивач під’їхав  до Ладижинського міського ринку, не встановивши  свідків події, незважаючи на пояснення позивача, ІДПС  ВДАІ з ОАТ  м. Ладижин Свіщевський С.В. наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.    

       Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.  

       Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

        Крім того, згідно  ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані,  на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Крім наданої  позивачем  постанови серії АВ № 196443 від 22.05.2010 року в справі про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ № 177724 від 22.05.2010 року, інших доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 122 КУпАП, суду не надано.  

        Крім того, ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 1 червня 2010 року відповідачу відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 111 КАС України було встановлено строк для подання доказів для обґрунтування своїх заперечень проти позову. У встановлений судом строк  відповідачем не було надано жодних  доказів вини позивача, тому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України  суд вважає, що у відповідача немає заперечень проти адміністративного позову ОСОБА_3.  

      Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч. 6 ст. 71 КАС України).

       Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, а тому суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

      Таким чином, ОСОБА_3 неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності. За зазначених обставин справи постанова серії АВ  № 196443 від  22.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю у зв’язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

   На підставі ст. ст. 247, 288, 292, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 2 - 17, 122, 158 - 163    КАС  України, -

                                                      П О С Т А Н О В И В :   

      Позов задовольнити.  

       Постанову серії АВ № 196443 від 22.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати.

       Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_3 – закрити.

       Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а  в  разі  складення постанови у повному обсязі відповідно до статті  160  КАС України  -  з  дня  складення  в  повному обсязі. Якщо постанову  було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у  справі,   то   строк   подання  заяви  про  апеляційне  оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції  подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: (підпис)

З оригіналом вірно.  

Суддя Ладижинського міського суду                                                                                                   В.В. Дернова