Справа №2 -   46  /10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 червня  2010  року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

      головуючого судді         Зими І.Є.

при секретарі         Савула О.А.  

з участю адвоката                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за     позовом      Регіонального відділення  Фонду державного майна України  по Львівській області до ВАТ"  ЛВВТП " Прогрес", ОСОБА_2, ДП " Управління по  експлуатації адміністративного будинку ДПА у Львівській області, ОСОБА_3, ОКП ЛОР"БТІ та ЕО", треті особи Державна податкова інспекція у м. Львові,  Шевченківська райадміністрація Львівської міської ради  , приватний нотаріус ОСОБА_4про  визнання недійсними угоди, договору, визнання недійсною та скасування реєстрації права власності на  нерухоме майно,  витребування майна з чужого незаконного володіння  , визнання права власності на  майно, -

в с т а н о в и в :

    24.10.03 р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким визнати недійсною Угоду №  118/20-10/13 від  13.10.00 р., укладену між  ВАТ " ЛВВТП"Прогрес", ОСОБА_2 та ДП " Управління по експлуатації адміністративного будинку  ДПА у Львівській області  про продаж державного майна, витребувати з чужого  незаконного володіння приміщення магазину загальною площею 87,9 кв.м.  за адресою АДРЕСА_1 В подальшому вимоги неодноразово доповнювались та уточнювались. Остаточно позивач просив суд постановити рішення, яким визнати недійсною угоду № 118/20-10/13 від  13.10.00 р., укладену між  ВАТ " ЛВВТП"Прогрес", ОСОБА_2 та ДП " Управління по експлуатації адміністративного будинку  ДПА у Львівській області , договір купівлі-продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , укладений  між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.05.06 р.,   визнати недійсною та скасувати реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 68,7 кв.м. за адресою м. Львів АДРЕСА_1 , вчинену ОКП ЛОР”БТІ та ЕО”  ,  витребувати вказане  майно з чужого незаконного володіння    ОСОБА_3 на користь  держави  та визнати  за державою  в особі регіонального відділення ФДМУ по Львівській  області   право власності на спірні приміщення.   .  Заяву мотивує тим, що  09.04.96 р.  Наказом  № 874  було створено комісію з підготовки до приватизації ВАТ” Прогрес”.  З Акту оцінки вартості  цілісного майнового комплексу ВАТ „ЛВВТП” Прогрес”  вбачається, що незавершене будівництво  житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Львові  було виключено і відповідно не ввійшло до статутного  фонду товариства.  Тому, відповідно до „ Методики оцінки вартості об”єктів приватизації”, затвердженої Постановою КМ України від 18.01.95 р. за № 36  незавершена будова за вказаною адресою  залишилась  у державній власності.  Між тим, 13.10.00 р.  між  ВАТ” Прогрес”, ОСОБА_2 та  ДП” Управління по експлуатації адміністративного будинку  ДПА у Львівській області”  було  укладено угоду  про відчуження  майна  , що належить державі  , що порушує вимоги ст. 225 ЦК України. В подальшому  між ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  було в укладено договір купівлі-продажу та на даний час  ОКП ЛОР”БТІ та ЕО”  відповідачка зареєстрована  власником спірних приміщень.  Відтак просили  позов задовольнити,  витребувавши  вказане майно з чужого  незаконного володіння.

    В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Просили позов задовольнити.

     Представник ВАТ  „ ЛВВТП ”Прогрес” проти  позову заперечив та пояснив, що  будинок  по вул.  Мазепи, 33 у м. Львові був збудований  не за кошти   ЛВТВО”Прогрес”, а за  кошти  Відкритого акціонерного товариства та   фізичних осіб- черговиків підприємства , яким в подальшому  було розпреділено житло.  Незавершене будівництво було  предметом   податкової застави  як майно ВАТ.   При укладенні  договору  від 13.10.00 р. ДПІ у м. Львові дала згоду на  відчуження спірних нежитлових приміщень та кошти від  продажу  були зараховані  до державного бюджету.

    ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що  правомірно набув право власності на спірні приміщення , а відтак і мав право розпорядитись ним на свій розсуд, оскільки  зі згоди ДПІ у  м.  Львові він придбав  незавершене  будівництвом приміщення. За свої кошти провів добудову, яку було  узаконено та йому було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Шевченківською райадміністрацією, яке не оспорюється позивачем.  Просив відмовити в задоволенні позову.

    Представник  ДП „” Управління по експлуатації адміністративного будинку  ДПА у Львівській області”   в судовому засіданні заперечила проти позову , покликаючись на обставини, викладені   в письмових запереченнях на позов, долучених до матеріалів справи.

    ОСОБА_3 в судовому засіданні  заперечила проти позову та пояснила, що є добросовісним набувачем спірного майна. Просила відмовити в задоволенні позову.

    Представник ОКП ЛОР”БТІ та ЕО” в судовому засіданні  заперечила проти позову та пояснила, що  ОКП ЛОР”БТІ та ЕО” є реєструючою організацією. При  зверненні ОСОБА_2 з   питання  реєстрації права власності на спірні не житлові приміщення   підставою для реєстрації стало Свідоцтво  про право власності, видане Шевченківською райадміністрацією, яке позивачем не оскаржується.  Оскільки заборони на відчуження спірного майна не було , ОКП ЛОР”БТІ та ЕО” правомірно було  зареєстровано  право власності  ОСОБА_3 на підставі  договору купівлі-продажу.

    Представник Шевченківської райадміністрації  Львівської міської ради  в судовому засіданні   проти  позову заперечив  та пояснив, що   Шевченківською рай адміністрацією правомірно було видано Свідоцтво про право власності на спірні приміщення на ім.”я ОСОБА_2

    Представник ДПІ у м. Львові повторно в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

    Приватний нотаріус  ОСОБА_4 в судове засіданні не з”явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

    Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з”ясувавши  дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.  

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що врегульовано ст. 11 ЦПК України.

    Судом встановлено, що  рішенням Львівського міськвиконкому від 17 грудня 1987 р. за  № 529 Львівському ВТВО "Прогрес" було надано дозвіл на будівництво багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1

Проектно-кошторисна документація затверджена наказом Львівського ВТВО "Прогрес" від 31.10.1990 р. № 214.

03.12.1996 р. на спільному засіданні правління ВАТ "Прогрес", профкому та черговиків, які отримали житло в будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про добудову будинку за рахунок коштів самих мешканців.

09.04.96 року  наказом № 874  Регіональне відділення ФДМУ у Львівській області  створило комісію з підготовки до приватизації ВАТ” Прогрес” Відповідно до Акту оцінки вартості  цілісного майнового комплексу ВАТ” ЛВВТП”Прогрес”, затвердженого наказом № 1062  від 30.04.96 р.  із вартості   майна  цілісного майнового  комплексу ВАТ „ ЛВВТП” Прогрес” було вилучено і  не ввійшло  до статутного фонду  товариства  державний житловий фонд  на суму 9560 млн. крб.. ( п. 14.3 Акту, т.с. 1,  а.с. 189-190 ) , що зазначено у графі  14 Акту -  вилучення вартості майна.

Станом на 1.12.1996 р. вартість незавершених робіт складала 645,25 тис.грн.  Всі роботи  по добудові   вказаного будинку  проводились як за кошти ВАТ ЛВВТП”Прогрес”, так і працівників-черговиків, яким  в подальшому було розподілено житло у вказаному будинку.

Постановою  Кабінету Міністрів України від 06.08.92 р. за № 449 затверджено  Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом  об"єктів державного  замовлення. Згідно з  цим  Положенням закінчені будівництвом та підготовлені до експлуатації  згідно з  затвердженим проектом об”єкти повинні  прийматися в  експлуатацію  державними приймальними комісіями. Відтак   такий  Акт повинен враховуватись при  оформленні права власності на нерухомість.

 29.12.1999 року наказом   №    1610/740-07   Департаменту землеустрою   та   планування забудови міста   затверджено    акт   державної   приймальної   комісії     про готовність до експлуатації 119 квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином на АДРЕСА_1.  У тексті вказаного  Наказу зазначено, що даний об”єкт збудований ВАТ  ЛВВТП”Прогрес”.   Даний  Наказ позивачем не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України „ Про господарські товариства”  товариство є власником майна,  переданого йому засновниками і учасниками у власність, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності,  одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до  Закону України  „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами  „ -    ст. 7.1.1.  джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

При  вирішення питання про  передачу  майна  в податкову заставу  ДПІ у м. Львові було прийнято  до уваги   рішення  виконкому Львівської міської ради  № 529 від 17.12.87 р. „ Про надання дозволу підприємствам і організаціям на проектування та будівництво житла”,  Акт  державної комісії  про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об”єкта  від 26.03.99 р.,  Наказ  № 1610/740-07 від 29.12.99 р.  Департаменту  землеустрою та планування забудови міста.  Згідно вказаних  документів  будівництво  будинку   проводилось за кошти ВАТ ЛВВТП " Прогрес".

13.10.00 р.  між ВАТ ЛВВТП " Прогрес".,  ОСОБА_2 та ДП " Управління по експлуатації адміністративного будинку  ДПА у Львівській області  було укладено Угоду за №  118/20-10/13, відповідно до умов якої  ОСОБА_2 придбав незавершений будівництвом магазин по АДРЕСА_1 у м. Львові площею  87,9 кв.м., що відображено у акті прийому-перпедачі від 17.10.00 р.  Кошти від реалізації майна були  зараховані в державний бюджет.

В зв”язку з проведенням  ОСОБА_2 всіх необхідних  будівельних робіт  по  завершенню будівництва  спірних нежитлових приміщень, на підставі наданих документів, 29.01.02 року  Шевченківською райадміністрацією Львівської міської ради  було видано розпорядження та Свідоцтво про право власності ОСОБА_2  на спірні приміщення  із зазначенням іх реальної алощі -68,7 кв.м.  . Розпорядження прийнято в межах компетенції Шевченківської райадміністрації, відповідно до Закону України " Про місцеве самоврядування"  . Правовстановлюючим документом, що  посвідчувало  право власності ОСОБА_2 на спірні приміщення  було Свідоцтво про право власності ,  видача  якого  не оспорюється   позивачем, відтак ОКП ЛОР”БТІ та ЕО” правомірно було проведено  реєстрацію  права власності відповідача на вказане майно.

На думку суду , безпідставними є покликання позивача про те, що ОСОБА_2  не вправі був  укладати  договір купівлі-продажу  з  ОСОБА_3  23.05.06 р.  в силу дії ст.ст. 331 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Так, згідно з п. З ч. 1 ст. 388 ЦК України в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. В даний час не існує майна, яке  були предметом Угоди № 118/20-10/13 від  13.10.00 р., укладеної між  ВАТ " ЛВВТП"Прогрес", ОСОБА_2 та ДП " Управління по експлуатації адміністративного будинку  ДПА у Львівській області. На його  базі створене нове  майно,  що за своєю вартістю є значно більшим від  майна, що було   об”єктом  первинної угоди. Крім того, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку узаконив  будівництво,  його право власності посвідчувалось Свідоцтвом про право власності , виданим  Шевченківською райадміністрацією, яке  позивачем не оспорюється.

Оцінюючи зібрані по справі докази  в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

    Керуючись ст.ст. 3, 10,11, 57,60,  209 ч. 3 , 214     ЦПК України, ст. 12 Закону України „ Про господарські товариства”  , Закону України  „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами  „Закону України " Про місцеве самоврядування"   ст.ст. 215,319, 321,  331, 388     ЦК України   ,  суд ,-

в и р і ш и в :

    В задоволенні позову Регіонального відділення  Фонду державного майна України  по Львівській області до ВАТ"  ЛВВТП " Прогрес", ОСОБА_2, ДП " Управління по  експлуатації адміністративного будинку ДПА у Львівській області, ОСОБА_3, ОКП ЛОР"БТІ та ЕО", треті особи Державна податкова інспекція у м. Львові,  Шевченківська райадміністрація Львівської міської ради  про  визнання недійсною угоди № 118/20-10/13 від  13.10.00 р., укладеної між  ВАТ " ЛВВТП"Прогрес", ОСОБА_2 та ДП " Управління по експлуатації адміністративного будинку  ДПА у Львівській області , договору купівлі-продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  23.05.06 р.,  , визнання недійсною та скасування реєстрації права власності на нежитлове приміщення площею 68,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1  ,  витребування майна з чужого незаконного володіння    ОСОБА_3  на користь  держави   в особі Регіонального відділення  Фонду державного майна України  по Львівській області , визнання права власності  на  не житлові приміщення загальною площею  68,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1     відмовити .    

Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано   протягом десяти днів з дня проголошення  рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через  Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                 І.Є.Зима