Справа № 1-48/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 травня 2010 року  

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді          Баєвої О.І.

                 при секретарі                Харечка І.Я.

                 з участю прокурора     Моти Р.Д.

                 захисника                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, інваліда 2-гої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296  ч. 1 КК України, -

у с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_3 в ніч з 23 на 24 липня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в палаті Першого травматологічного відділення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що по вул. Миколайчука, 9 в м. Львові, вчинив хуліганські дії, а саме грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Так, він, безпричинно почав поводити себе агресивно, виражатися нецензурними словами в адресу сусідів по палаті. Після того він наніс потерпілому ОСОБА_4 удар горнятком по голові, підійшов до потерпілого ОСОБА_5, наніс йому удар кулаком по ребрах, а потім в обличчя, вибивши при цьому останньому зуб. Продовжуючи хуліганську поведінку він скинув потерпілого ОСОБА_4, якому через травму хребта заборонено рухатися, з ліжка. При цьому він виражався в їх адресу нецензурною лайкою, кричав, на зауваження припинити хуліганські дії не реагував. Продовжуючи хуліганську поведінку підсудний почав виражатися нецензурними словами в адресу потерпілого ОСОБА_6 – чергового лікаря, який намагався його заспокоїти. Підсудний на нього кричав, намагався наносити удари. В подальшому підсудний безпричинно  викинув з вікна палати, яка розташована на восьмому поверсі, тумбочку, розбивши при цьому скло. Внаслідок таких дій підсудного робота в першому травматологічному відділенні була перервана протягом 2-х годин до приїзду працівників міліції.

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав частково, та пояснив, що дійсно в ніч з 23 на 24 червня 2009 року він знаходився на стаціонарному лікуванні у першому травматологічному відділенні КМК ЛШМД. Близько 23.00 години він почав безпричинно висловлюватися нецензурними словами в адресу сусідів по кімнаті, та лікуючого персоналу, який приходив його заспокоювати. Зазначає, що того дня алкогольних напоїв він не вживав, ударів потерпілим не наносив та тумбочку з вікна не викидав.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним, його винуватість у вчиненні злочину повністю та об’єктивно стверджується зібраними по справі доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, даними  в судовому засіданні про те, що 23 липня 2009 року він перебував на стаціонарному лікуванні в першому травматологічному відділенні КМК ЛШМД. Близько 23.00 год., коли він вже спав, підсудний, почав ходити по палаті, сваритися та виражатися нецензурними словами. Під час цього він безпричинно наніс йому удар кулаком по ребрах, а потім в щелепу, чим вибив йому зуб. Від підсудного було чути сильний запах спиртного. Хоча йому, потерпілому, внаслідок хвороби хребта не можна було вставати з ліжка, він вийшов на коридор та викликав медичний персонал, щоб заспокоїти підсудного.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, даними в судовому засіданні про те, що він працює у першому травматологічному відділенні КМК ЛШМД. Вніч з 23 на 24 липня 2009 року він чергував у відділенні та його викликали, щоб заспокоїти хворого, який вчиняв хуліганські дії по відношенню до сусідів по палаті та медсестер. Прийшовши в палату він почав заспокоювати підсудного, від якого було чути запах алкоголю. При цьому сам підсудний виражався в його адресу нецензурними словами та намагався нанести удар. Після того підсудний, продовжуючи хуліганські дії, викинув з вікна палати тумбочку, розбивши при цьому скло.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що в зв’язку з важкою травмою хребта він проходив стаціонарне лікування в першому травматологічному відділенні КМК ЛШМД. Близько 23.00 год. 23 липня 2009 року підсудний ОСОБА_3 почав виражатися нецензурними словами в його адресу, а потім вдарив його горнятком по голові, після чого почав наносити удари потерпілому ОСОБА_5  Після того підсудний знов підійшов до нього та скинув на підлогу. На вимогу лікарів на медсестер, які намагалися припинити хуліганські дії він не реагував, а виражався в їх адресу нецензурною лайкою, та викинув через вікно палати тумбочку (а.с.44-45).

Показаннями свідка ОСОБА_7, даними в судовому засіданні про те, що вона працює медсестрою в КМК ЛШМД. В ніч з 23 на 24 липня 2009 року підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зірвав нормальну роботу відділення та порушив спокій хворих, вчиняв хуліганські дії,  а саме виражався в адресу сусідів по палаті нецензурними словами, кричав, наносив їм удари. На намагання медсестер та лікарів заспокоїти його так само виражався нецензурною лайкою, намагався наносити удари, а потім викинув з вікна палати, яка розташована на восьмому поверсі, тумбочку, розбивши при цьому скло. Такі дії підсудного тривали близько 2 годин.

Аналогічними за змістом та по суті показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, даними в судовому засіданні.

Довідкою КМК ЛШМД від 29 липня 2009 року №03-05/1619, з якої вбачається, що внаслідок  хуліганських дій зі сторони підсудного ОСОБА_3, які мали місце в 1-му травматологічному відділенні Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в ніч з 23.07.2009 р. на 24.07.2009 р. було грубо порушено громадський порядок лікарні та зірвано режим роботи відділення на 2 години (а.с.31).

Згідно акту стаціонарної судово-медичної експертизи №323 від 22 грудня 2009 року підсудний ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, а виявляє розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного ґенезу (черепно-мозкова травма, алкоголізація) у вигляді помірно вираженого психоорганічного синдрому, з судомними нападами нерівномірної частоти. Наявні у нього психічні порушення не досягають рівня психічної хвороби чи недоумства і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, а виявляв розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного ґенезу (черепно-мозкова травма, алкоголізація) у вигляді помірно вираженого психоорганічного синдрому, з судомними нападами нерівномірної частоти та перебував у стані простого алкогольного сп’яніння. Наявні у нього психічні розлади на фоні алкогольного сп’яніння мали значний вплив на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь, здатність регулювати свою поведінку, тому за своїм психічним станом він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує  (137-139).

В судовому засіданні експерт Вакулик В.С. підтримав висновок експертизи від 22 грудня 2009 року та додатково пояснив, що підсудний перебування примусових заходів медичного лікування не потребує. Виявлені у нього психічні розлади дозволяють стверджувати, що він розуміє значення своїх дій та може керувати ними, але не в повній мірі, що стало наслідком зловживання алкоголем.

Оцінюючи покази потерпілих та свідків суд надає їм віри, оскільки вони знаходиться в об’єктивному зв’язку з матеріалами справи, стверджуються іншими об’єктивними доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного у вчиненні злочину доведена повністю.

Суд вважає, що злочинні дії підсудного органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України за ознакою грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується, є інвалідом другої групи, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді арешту.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обрану – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                                   Баєва О.І.