Справа № 2-1264/10

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

   09  червня 2010  року                                                                                    м. Сімферополь

           Київський   районний   суд   м. Сімферополя  у  складі:

                              Головуючого, судді        Харченко          І.О.

                              при  секретарі                Мевлюдовій      Ф.І.

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні цивільну  справу за позовом  Публічного  акціонерного   товариства  комерційний  банк  «ПриватБанк» до  ОСОБА_1   про  стягнення  грошової  суми, відсотків, тощо

                                                                в с т а н о в и в:

   ПАТ комерційний банк  «ПриватБанк»  звернувся до  суду  з  позовною  заявою  до  ОСОБА_1  про  стягнення  грошової  суми,  відсотків, тощо. Свої  вимоги  мотивували тим, що  03.09.2005 року  між  ними  та  ОСОБА_1  було  укладено кредитний  договір, згідно  з  яким  позивач надавав відповідачу  кредит в сумі  11654,76 грн. зі сплатою відсотків за  користування  кредитом у розмірі  25,08% на рік  на суму залишку  заборгованості за  кредитом  з  кінцевим  терміном  повернення  03.09.2008 року. Відповідач  свої  зобов’язання  за  договором  не  виконав,  заборгованість за  кредитом, відсотки  не сплатив. У зв’язку  з чим    просять стягнути  з  відповідача на  свою  користь  заборгованість за кредитом –  11621 грн. 48 коп.,  заборгованість  за  відсотками   за  користування кредитом –  15884,99 грн.; пеню 9358 грн. 24 коп.,  штраф  (фіксована сума) – 500 грн., штраф (відсоток) – 1843,24 грн.   та    судові  витрати.

   Представник  позивача  у  судовому засіданні  позовні  вимоги  підтримала  у  повному обсязі   та   наполягала на  їх  задоволенні.

   Відповідач  у  судовому  засіданні  позовні вимоги  не визнав,   просив  у  їх задоволенні  відмовити  та  пояснив,  що  у  позові  містяться   вимоги  про  стягнення  штрафних санкцій,  які  не передбачені  умовами  договору.  Він  підтвердив  факт  придбання телевізора через  кредит  «Приватбанка»  та  часткове  його  погашення,  але  вважає,  що  заявлена  позивачем   сума  є  необґрунтованою  та  завищеною.  

Вислухавши сторони,  дослідивши  матеріали справи  та   надані  докази  в  порядку  ст. 60  ЦПК України, суд  дійшов  висновку,  що  позов   обгрунтований   і   підлягає    частковому   задоволенню  виходячи  з  наступного.

   Судом встановлено,  що  03.09.2005 року  між  банком   та  ОСОБА_1   було  укладено кредитний договір  № DNH4KS11570228, згідно з  яким  позивач  надавав  відповідачу  кредит у  розмірі  11654 грн. 76 коп.   зі  сплатою  відсотків  за  користування  кредитом  у  розмірі  25,08% на  рік  на суму залишку  заборгованості по кредиту з кінцевим терміном  повернення  03.09.2008  року.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір,  який  відповідає загальним  засадам цивільного  законодавства. При цьому, сторони  мають  право врегулювати  у договорі,   який  передбачений актами цивільного законодавства,  свої  відносини, які не врегульовані цими актами.  Сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів  цивільного  законодавства  і врегулювати свої   відносини на власний   розсуд.

Відповідно  до  ст. 627 ЦК відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших   актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та  справедливості.

Відповідно  до  ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити  проценти.

Відповідно  до  приписів  ст. 626 ЦК    договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір  є  двостороннім,   якщо  правами  та   обов'язками наділені обидві сторони договору.

Позивач   та   відповідач  ОСОБА_1  уклали   договір, що   відповідає   ст. 628, ст. 630 ЦК України, в   якому   зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, сторони  мають  право  укласти договір,  в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів  цивільного  законодавства  про  договори,   елементи   яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. У будь-якому разі, якщо у договорі не міститься посилання  на  типові  умови, такі  типові  умови  можуть  застосовуватись  як  звичай  ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам  статті 7 ЦК України.

Відповідно до ст.  631 ЦК строком договору є  час,  протягом  якого  сторони  можуть здійснити  свої  права  і  виконати  свої  обов'язки  відповідно до договору.  Закінчення  строку  договору  не  звільняє   сторони   від відповідальності  за  його  порушення,  яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст.  632 ЦК ціна в договорі встановлюється за  домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх  істотних умов  договору.   Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет  договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду, а також усі ті умови,  щодо яких за заявою
хоча б однієї із сторін має  бути досягнуто  згоди.  При цьому, договір  укладається  шляхом  пропозиції  однієї   сторони  укласти  договір  (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою  стороною.

Відповідно до ст.  639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо  форми договору не встановлені  законом.   Якщо  сторони  домовилися  укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо  законом ця  форма для  даного виду  договорів  не   вимагалася.

Відповідно до ст.  633 ЦК України, публічним є договір,  в якому одна сторона  -  підприємець взяла на себе обов'язок  здійснювати продаж товарів,  виконання
робіт або надання послуг  кожному, хто до неї звернеться.  Умови публічного договору  встановлюються  однаковими  для всіх  споживачів. Підприємець  не  має  права   надавати   переваги   одному споживачеві  перед іншим  щодо укладення  публічного  договору,  якщо інше не  встановлено  законом.

З  усього  вищевказаного  випливає, що  «ПриватБанк»  і  ОСОБА_1  домовилися укласти договір у певній формі, яка не суперечить ЦК України. При  цьому, у  договорі присутні  усі   обумовлені   цивільним  законодавством  норми, сторони  які укладають договір, ціна договору,  права і обов’язки сторін, строк договору, періодичність сплати грошових  коштів  і  відповідальність  сторін  за невиконання  прийнятих на  себе   обов’язків.

Відповідно до ст.  625 ЦК боржник   не  звільняється   від   відповідальності    за
неможливість виконання  ним   грошового  зобов'язання.

      Відповідач  свої  зобов’язання за кредитним договором не виконував,  заборгованість  за   кредитом  та   відсотками  не  сплачував, у   зв’язку  з    чим    має   заборгованість  за кредитом –  11621 грн. 48 коп.,  заборгованість за відсотками  за  користування кредитом –  15884,99 грн.,   яка    підлягає   стягненню  з  відповідача  у  повному  обсязі.

       Позовні  вимоги про  стягнення  з  відповідача   на  користь   позивача  пені  у  розмірі  9358 грн. 24 коп.  також  підлягають  задоволенню  у  повному  обсязі,  оскільки   ця  відповідальність  передбачена  умовами  договору,  який  сторони  підписали.  До  цього  часу  умови  договору  в  цілому,   або  в  якійсь  його  частині   ніким  не  оскаржені,  не  скасовані  та   не  спростовані.  

    Пунктом  5.1  кредитного договору  встановлена  відповідальність  позичальника у  разі  порушення  зобов’язань, передбачених  заявою та   п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних умов. Відповідно до цього пункту  відповідач  ОСОБА_1 зобов’язався  сплатити  банку  пеню  у  розмірі  0,15%  від  суми  непогашеної  заборгованості, але  не  менше 1 гривні за кожний день прострочення   платежу.

 Відповідно   до  п.1  ч.2  ст.  258  ЦК  позовна  давність  в  один  рік  застосовується до  вимог  про  стягнення  неустойки (штрафу, пені), проте   відповідно  до  ч. 3 ст. 267  ЦК України   позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою  сторони   у  спорі, зробленою  до  винесення  ним  рішення.    

 Відповідач  у  судовому  засіданні  не   просив   суд   застосувати   позовну  давність  до  вимоги  про  стягнення   пені, а  сам  суд  позбавлений  можливості  застосувати  строк позовної   давності,   тому  вимоги  про  стягнення  з  відповідача  на  користь  позивача  пені   підлягають  задоволенню  у  повному  обсязі.

    Щодо   позовних  вимог    про  стягнення   з  відповідача  на  користь   позивача   судового   штрафу  (фіксована сума) – 500 грн., судового  штрафу (відсоток) – 1843,24 грн., то  вони   не   підлягають   задоволенню,   оскільки    не  передбачені   умовами договору.

  Відповідно  до ст. 88 ЦПК України  суд  стягує з  відповідача  на  користь  позивача  судові витрати  по  сплаті  судового збору та  витрати  на  інформаційно-технічне   забезпечення  розгляду   справи.

     На   підставі  ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054  ЦК України,  керуючись   ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 209, 212,  214-215  ЦПК  України, с у д -  

                                                        В И Р І Ш И В :

                Позов  Публічного  акціонерного   товариства  комерційний  банк  «ПриватБанк»  до   ОСОБА_1    про  стягнення   грошової  суми,   відсотків,  тощо  -    задовольнити   частково.            

       Стягнути  з  ОСОБА_1  на  користь Публічного  акціонерного  товариства  комерційний   банк  «ПриватБанк»  в  рахунок   погашення  заборгованості  по  кредиту  – 11621 грн. 48 коп.,  заборгованості  за  відсотками  за  користування кредитом – 15884 грн. 99 коп., пеню  за  несвоєчасність  виконання  зобов’язання   за  договором   -  9358 грн. 24 коп.,  судові  витрати  по  сплаті  судового  збору  у розмірі  368   грн. 65  коп., витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового   розгляду  справи  у  Київському  районі  м. Сімферополь  30  грн.,  а  всього  37263 грн. 36 коп.

       В  решті  вимог  відмовити.                                                                                                          

    Рішення   може бути  оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного   суду   АР Крим   через   суд    першої   інстанції   шляхом подачі   в   10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження  і  поданням    після цього протягом 20  днів  апеляційної   скарги.

      Суддя: