Справа № 2-182/2007

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2007 року                                                Садгірський районний суд м. Чернівці

в складі:                      головуючого судді: Проскурняка І.Г.

при секретарі: Богонос Г.И.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказує, що шлюб між ним та відповідачкою був зареєстрований 08.07.2005 року у відділі РАЦС Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 845. Спільних дітей від даного шлюбу у них немає.

Вказує, що в період їхнього спільного проживання з відповідачкою, вона спонукала його до пияцтва та розпусти, що врешті-решт привело його на лаву підсудних. Вже більше року він знаходиться під вартою в Чернівецькому СІЗО, будучи притягнутий до кримінальної відповідальності за доносом відповідачки. Взаємовідносини між ними стали тепер явно ворожими і зміненими бути не можуть. Враховуючи наведене, вважає, що шлюб з відповідачкою розпався остаточно і його подальше збереження є неможливим, тому просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і надав аналогічні вимогам заяви пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоч належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка на поштовому повідомленні про вручення судової повістки. Причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутності не надала. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 08 липня 2005 року у відділі РАЦС Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 845 (а.с. 5). Від даного шлюбу дітей у них немає. Як вбачається з вироку Заставнівського районного суду Чернівецької області від 07.12.2006 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 153 ч.3, 156 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі (а.с. 7-10). З 26.01.2006 року по теперішній час ОСОБА_1тримається в Чернівецькому слідчому ізоляторі (а.с. 6).

Судом встановлено, що сторони сумісно не проживають, не ведуть спільного господарства і не мають спільного бюджету, а тому їх сім'ю слід вважати такою, що розпалася.

Таким чином визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109-110 СК України, ст.ст. 10, 60, 213, 215, 218, 224-228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

  Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 08.07.2005 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 845 -   розірвати.

При одержанні Свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито на користь держави в сумі 17 гривень з ОСОБА_1, звільнивши від сплати держмита ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.