Справа  № 2-584/10

       Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

07  червня  2010 року                                                                                                        м. Сімферополь

      Київський  районний суд м. Сімферополя в  складі:  головуючого, судді     Харченко  І.О., при  секретарі  Мевлюдовій  Ф.І., розгляну вши   у   відкритому   судовому  засіданні   цивільну     справу    за   позовом     ОСОБА_1   до   ПАТ   «Укргазбанк»  про   визнання   пункту  6.5  кредитного  договору  № 2203-41-16/USD  від  02.08.2007 року  недійним,

         в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  позовом  до  ПАТ  «Укргазбанк»  про  визнання  пункту  6.5  кредитного  договору  № 2203-41-16/USD  від  02.08.2007 року  недійним.  Свої  вимоги  позивач  мотивував  тим, що  02.08.2007 року  між ним та Сімферопольською філією  банку  було  укладено  договір № 2203-41-16/USD. Вказує на те, що під час укладення  договору, в нього були  внесені  положення, що  обмежують  його  права  на  звернення  в  суд, а саме: відповідно до п. 6.5 кредитного договору, «всі спори, що  витікають  з цього  договору  будуть  розглядатися  у Київському районному суді м. Сімферополя». Вважає, що  така  умова  договору  робить  практично  неможливим спроби  судового захисту його  прав та інтересів, від  протиправних дій відповідача. Він на даний  час проживає в м. Маріуполь  і  не має можливості регулярно їздити в м. Сімферополь  для  захисту своїх  прав  та  інтересів  та  не має можливості найняти  юриста, що  проживає  в  м. Сімферополь.  Просить  визнати  п. 6.5 кредитного договору № 2203-41-16/USD  від  02.08.2007 року недійсним.

У  судовому засіданні  позивач  та  його  представник  позовні   вимоги  підтримали   у   повному   обсязі   та   наполягали   на  їх  задоволенні.

Представник   відповідача  у  судовому  засіданні  позовні  вимоги  не  визнала  та  просила  відмовити  у  їх  задоволенні,  оскільки  положеннями   пункту   6.5  кредитного  договору  права та  обов’язки  позивача   ніяким  чином  не порушуються. До  того  ж,  ними  подавався  до  позивача  позов  про  стягнення  заборгованості  за   цим   кредитним  договором  та  звернення  стягнення   на  предмет  іпотеки,  який  розглянуто  Ялтинським міським судом  АР  Крим  за  місцезнаходженням   майна,  що предметом  іпотеки,  позов  задоволено,  тобто  на  цей  час  договір   достроково  розірвано.

Вислухавши  позивача та його  представника, представника  відповідача,  вивчивши   матеріали  справи  та  докази,  надані   сторонами  відповідно  до  ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК  України,  суд   дійшов  до  наступного.

Згідно   приписів  ст.ст. 11, 60 ЦПК України  суд   розглядає  справу  виключно  в  межах  позовних   вимог   та  на  підставі   доказів   наданих  сторонами  в  обґрунтування  своїх   доводів   та  заперечень.

            Судовим  розглядом  встановлено, що  02 серпня 2007 року  між  позивачем ОСОБА_1  та  Сімферопольською  філією  ВАТ  АБ «Укргазбанк»   було  укладено  кредитний   договір  2203-41-16/USD.  

            При  підписанні   вказаного  договору  сторони  дійшли  згоди  про те, що  відповідно  до  ст.  113 ЦПК України всі  суперечки   між  сторонами,   які  виникатимуть  з цього  договору  будуть  розглядатися  у   Київському  районному  суді   м. Сімферополь.

    Згідно  тексту  позовної  заяви  та  пояснень  позивача   та  його  представника    вбачається,  що  ОСОБА_1  на  даний  час  зареєстрований   та  проживає в  м. Маріуполь, однак  у  зв’язку  з  пунктом  6.5  кредитного  договору, що  передбачає  розгляд  всіх  спорів  в  Київському  районному  суді   м. Сімферополя, він   позбавлений  можливості  захищати  свої  права  та  законні   інтереси, оскільки  не має можливості регулярно їздити  до м. Сімферополь  для захисту своїх прав  та  інтересів  та  не має можливості  найняти  юриста,  що  проживає  в  м. Сімферополь. За  таких  обставин,  позивач   був  змушений   звернутися   до  суду  з  цим   позовом.

            Суд  не  може  погодитися  з  такими  вимогами  та  доводами  позивача   виходячи  з  наступного.

    Відповідно до ст. 112 ЦПК України  сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.  

За змістом зазначеної статті договірна   підсудність базується на домовленості сторін, яка має  бути  зафіксована  в письмовій   формі і є обов`язковою як для самих сторін, так  і  для   суду, до якого вони  звертаються  за  вирішенням   спору, за умови, що така домовленість  не  суперечить  вимогам   процесуального закону.  

Установлено, що спір  виник  з  кредитного   договору, укладеного сторонами 02 серпня 2007 року, відповідно до п. 6.5  якого  всі спори  між  сторонами   при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення до місцевого суду за місцезнаходженням   кредитодавця,   виходячи   із   положень  ст.   112 ЦПК України .  

Таким чином, ураховуючи,  що сторони за взаємною згодою визначили суд, який буде вирішувати  спір, вони не  можуть в  односторонньому  порядку змінити   підсудність  цивільної   справи.  Правила  загальної та альтернативної   підсудності на таку справу  не  поширюються. В цьому  випадку  з  такими  вимогами  позивач  міг  звернутися  до  банку  для  підписання  між  сторонами  додаткової  угоди  щодо  визначення  або  зміни  підсудності  розгляду  спорів  між  сторонами,   але  цим  правом  позивач  (згідно  його  особистим  поясненням  в  суді)   не  скористався. 

Крім  того,  суд  вважає  за  необхідне   зазначити,  що  представником   відповідача   на   обґрунтування  своїх  заперечень  проти   позову   надано  суду   копію  рішення   Ялтинського  міського  суду  АР  Крим   від  04.12.2009 року,  з  якого  вбачається, що   між  банком   та   ОСОБА_1   розглядався   спір  щодо  стягнення заборгованості  саме  за  кредитним  договором 2203-41-16/USD  від  02.08.2007 року  та  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки.  Справу,  відповідно  до  приписів  ст.  114 ЦПК  України,  розглянуто  за   місцезнаходженням  майна,  що  є  предметом  договору іпотеки.   Згідно  рішенню  суду  Ялтинського  міського  суду  АР Крим,   яке  набрало  чинності  15  грудня  2009  року,  з  ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  стягнута  солідарна  вся  сума  заборгованості  по  кредитному  договору,  тобто  дія  договору   достроково  припинена, а  тому   вимоги  позивача  щодо  визнання  пункту 6.5  кредитного  договору   недійсним    втрачають  сенсу.  

Розглянувши   дану   цивільну   справу  за   участю  усіх   зацікавлених осіб,  у  рамках  заявлених   вимог,  на   основі   дотримання    принципів    диспозитивності,    змагальності   і  справедливості    судочинства,   всебічного  та  повного  дослідження   обставин  справи,  перевірки   їх   наданими    сторонами   доказами,  оцінивши  їх  у    сукупності,   виконавши   вимоги   процесуального  закону, суд    дійшов     висновку,   що   у   задоволенні    позову  слід  відмовити.

            На  підставі   ст.ст. 217, 229  ЦК України,  керуючись  ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України,   с у д –

                                                               В И Р І Ш И В:

           Позов  ОСОБА_1  до  ПАТ  «Укргазбанк»  про  визнання  пункту  6.5  кредитного  договору  № 2203-41-16/USD  від  02.08.2007 року  недійним  -   залишити    без   задоволення.

Рішення   може   бути  оскаржене  в   апеляційному  порядку   до  Апеляційного  суду  АР Крим   через  Київський    районний   суд   міста  Сімферополя  шляхом   подачі   в  10-денний   строк   з   дня  проголошення   рішення   заяви    про   апеляційне   оскарження   і  подання    після    цього   протягом  20  днів    апеляційної   скарги.

           Суддя: