Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22-Ц-805/2006 р. Головуючий в 1 інстанції
Категорія 41 Полівод С.В.
Доповідач Клочко В.П.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20 липня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:
головуючого - Куцеконя І.П.
суддів - Клочка В.П., Володіної Л.В.
при секретарі - Благовідові А.В.
за участю - представників позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Севастопольгаз" про стягнення матеріальної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 25 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в квітні 2006 року звернулась до суду з позовом до ВАТ „Севастопольгаз" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 136,99 грн, мотивуючи вимоги тим, що відповідач незаконно примусив позивачку сплатити грошові суми за планову перевірку газового лічильника, що належить вчиняти за рахунок відповідача, чим завдав ОСОБА_1 матеріальної шкоди.
Рішенням суду в позові відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати як постановлене з порушенням вимог матеріального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі, вона договір на постачання газу з ВАТ „Севастопольгаз" не укладала, у зв'язку з чим відмовив в позові в повному обсязі.
Однак, з такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Згідно з ч.З ст.368 Цивільного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 63 Сімейного Кодексу України передбачає, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з п.З ст.28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт газових лічильників фізичних осіб (споживачів) має проводитись за рахунок грошових коштів підприємств та організацій, які надають послуги з постачання газу такому споживачеві.
Пункт 3.5 Договору „Про надання послуг з газопостачання" від 07 грудня 2005 року, укладеного між ВАТ „Севастопльгаз"та ОСОБА_2 , передбачає, що проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту, пов'язаного з цією повіркою газових лічильників, проводиться за рахунок виконавця (енергопостачальника) (а.с.13-16).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - чоловік та дружина, які вступили у шлюб 04 лютого 1972 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2,ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_1).
Приймаючи до уваги, що позивачка є співвласником квартири, вона несе такі ж обов'язки по утриманню квартири та має такі ж права щодо вимог належного виконання умов договору по наданню послуг з газопостачання, як і ОСОБА_2, який уклав вищевказаний договір з ВАТ „Севастопольгаз" 07 грудня 2005 року (а.с.13)
Дані обставини судом першої інстанції не встановлювались та не досліджувались, до уваги не приймались, що потягло постановлення рішення суду, яке не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Оскільки норми Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", умови Договору від 07 грудня 2005 року передбачають обов'язок енергопостачальника провести за його рахунок планову повірку лічильника газу, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 та стягнути з відповідача ВАТ „Севастопольгаз" сплачену позивачкою суму за повірку лічильника.
Приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду, з відповідача слід стягнути в дохід держави судові витрати в розмірі 51 грн.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 25 травня 2006 року - скасувати, постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ВАТ „Севастопольгаз" задовольнити.
Стягнути з ВАТ „Севастопольгаз" на користь ОСОБА_1, 136,99 грн.
Стягнути з ВАТ „Севастопольгаз" судові витрати в дохід держави у розмірі 51 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.