№ 2-37/10

                                                                   РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    15 лютого  2010 року     Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді             Колотієвського О.О.,

при секретарі                 Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа     - відділ державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції  про визнання права власності на майно та звільнення його з-під арешту, -

                                                                   ВСТАНОВИВ :

Позивач  ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) звернуласяся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа     - відділ державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції  про визнання права власності на майно та звільнення його з-під  арешту, мотивуючи тим, що 19.02.09 р. в АДРЕСА_1 державним виконавцем відділу ДВС  був проведений опис та  арештоване майно, що знаходилося в  будинку.

Опис та арешт майна проводилося на виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22.11.2008 р. про стягнення з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 139380 грн.

Під час  проведення опису до акту було внесене майно, яке належало їй на праві особистої приватної власності, а саме кухонний куточок коричневого кольору – 500 грн,  меблевий м»який куточок – диван та два крісла – 1000 грн та пральна машина «Рейнфорд» - 500 грн.,що підтверджується  кредитними договорами, тому просила  визнати  за нею право власності на майно та звільнити  його з-під арешту також просила стягнути з відповідачів      суми  судового збору   з кожного по  25.50 грн. та  по 60,00 грн.   витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь держави.

Позивач ОСОБА_1 В судове засідання не з»явилася, надала суду письмову заяву в якій повністю підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач  ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнана повністю, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання  не з`явилася, про час і місце розгляду справи належним  чином повідомлена, про що в справі є належні докази, про причини неявки суд не повідомила. В попередньому судовому засіданні ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог повністю заперечувала.

Представник третьої особи  - відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Головін Д.В.  в судовому засіданні  проти задоволення позову не заперечував.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, з’ясував, що 19.02.09 р. в с. Піщане по вул. Зарічній, б. 26 державним виконавцем відділу ДВС  був проведений опис та  арештоване майно, що знаходилося в  будинку, що підтверджується актом опису та арешту майна серії АА № 310486.

Опис та арешт майна проводилося на виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22.11.2008 р. про стягнення з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 139380 грн.

Під час  проведення опису до акту було внесене майно, яке належало ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності, а саме кухонний куточок коричневого кольору – 500 грн,  меблевий м»який куточок – диван та два крісла – 1000 грн та пральна машина «Рейнфорд» - 500 грн., що підтверджується  кредитними договорами, укладеними    позивачем ОСОБА_1 з   «Приватбанком»  та ТОВ «Простофінанс», наданим свідоцтвом про  шлюб, згідно якого  23.08.2009 року  позивач  зареєструвала шлюб  та змінила прізвище  з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 та    01 жовтня 2009 року  отримала паспорт .

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися  до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту.

Відповідно до ст. ст.391, 392  ЦК України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином позов підлягає до задоволення  повністю.

             На підставі наведеного, керуючись ст. 391 ,392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд –

                                                                          ВИРІШИВ :

    Позов задовольнити.

    Визнати право власності за ОСОБА_1 на наступне майно :

- кухонний куточок «Рома» вартістю 500 грн, комплект м»яких меблів «Карина»   (диван та два крісла) вартістю 1000 грн., пральну машину «Рейнфорд» 500 грн..

    Виключити  - кухонний куточок «Рома» вартістю 500 грн, комплект м»яких меблів «Карина»   (диван та два крісла) вартістю 1000 грн., пральну машину «Рейнфорд» 500 грн..

 з акту  опису та арешту майна серії АА № 310486 від 19 лютого 2009 року, складеного державним виконавцем Ткаченко Л.В. відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції та звільнити вказане  майно з-під арешту.

 Стягнути з відповідачів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3      судовий  збір   з кожного по  25.50 грн. та  по 60,00 грн.   витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи    в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                        /підпис/                           О.О. Колотієвський

Копія вірна:

Суддя                                               О.О. Колотієвський