Справа № 2-15/2010

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17 червня 2010  року      Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді                  Підгорного І. І.

               при секретарі                            Кушнір Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці цивільну справу за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення та зняття з реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

    В заяві до суду позивач вказує, що рішенням Ківерцівського районного суду від 22 січня 2008 року було звернено стягнення на належний ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,0526 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і які є предметом іпотеки. Даний будинок підлягає реалізації з прилюдних торгів.  

      Зокрема, даний будинок з надвірними будівлями та спорудами перебуває в іпотеці Банку відповідно до договору іпотеки від 10 червня 2005 р., відповідно до якого ОСОБА_2 було передано в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами. 04.12.2006 року на ім`я відповідачки було направлено письмову вимогу про її та зареєстрованих в будинку осіб добровільне виселення. Повторні вимоги всім зареєстрованим та проживаючим в будинку за адресою: АДРЕСА_1 особам було направлено 26.12.2007 року. Разом з тим , дані вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення. Тому просять виселити та зняти з реєстрації місця проживання усіх відповідачів по справі.  

У судовому засіданні представник позивача Голошва В. Л. позовні вимоги підтримав в повному об'ємі по зазначених у заяві обставинах та просить їх задовольнити.

    Відповідачі позовні вимоги не визнали, надали суду письмові  пояснення на позов.

    Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Відділення паспортної , реєстраційної та міграційної роботи Ківерцівського РВ УМВС у Волинській  області  в судове засідання не з»явився, причина неявки суду не відома. Про слухання був повідомлений належним чином.

      Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  задоволенню не підлягають, так як порушуються права малолітніх дітей, які позбавляються житла.

      Судом встановлено, що відповідно до договору іпотеки від 10.06.2005 року укладеного між АППБ «Аваль» та  ОСОБА_2 , житловий будинок А – 1 з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – є предметом іпотеки.  

      Рішенням Ківерцівського районного суду від 22 січня 2008 року позов ВАТ «Райфайзен Банк  Аваль» задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів належних відповідачу по справі – ОСОБА_2  на праві приватної власності житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки площею 0,0526 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.  

      Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

      Частиною другою зазначеного Закону, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а відповідно до ч.1 ст. 30 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

      Разом з тим, відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовитися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

      Статтею 18 ЗУ «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Статтею 4 зазначеного Закону передбачено державну реєстрацію іпотеки, та зазначено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановлену законодавством.

    В  будинку,  що  є  предметом  іпотеки,  окрім  власниці  ОСОБА_2  проживає  шість  чоловік,  троє  з  яких  є  неповнолітніми,  інтереси  яких  невраховані  при  укладені  даного  Договору  іпотеки,  а  саме: ОСОБА_3, 1989 р. н., ОСОБА_4,  1995 р. н., ОСОБА_6, 1996 р. н..

      Відповідно до ч. 4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

      Таким чином, суд приходить до висновку, що виселити неповнолітніх членів сім’ї за відсутності дозволу  органу опіки та піклування не є можливим, окрім того, під час укладання договору іпотеки такого дозволу також не надавалось.

      В частині вимоги про зняття відповідачів з реєстрації слід відмовити з таких підстав, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця  проживання  та  місця   перебування   особи    здійснюється   відповідним   органом   спеціально   уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим,  областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі і це питання не належить до компетенції суду.

      На підставі Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця   проживання в Україні», керуючись ст.ст.10,11,60,209,212, 214-215,218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

      Відмовити у задоволенні позову ВАТ «Райфайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8   про виселення та зняття з реєстрації .

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 

     Суддя                                                                                                     І. І. Підгорний