Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-666/2006 р. Головуючий
у 1 інстанції Бухарева Т.І.
Категорія 12 Доповідач апеляційної
інстанції Птіціна В.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.
суддів - Птіціної В.І., Харченко М.С.
при секретарі - Федоніні Е.О.
за участю представника відповідача ПП „Футурум" Величко В.В., представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2,ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом прокурора міста Севастополя в інтересах ОСОБА_1 до ПП „Футурум", третя особа - КСП „Пам'ять Леніна" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового паю, за апеляційною скаргою Приватного підприємства „Футурум" на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від З квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор м. Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу майнового паю, укладеного 26 вересня 2002 року між ОСОБА_1 в особі її представника Величко В.В. та ПП „Футурум" недійсним, посилаючись на те, що частка паю що належить ОСОБА_1 складає частку спільної колективної власності членів КСП „Пам'ять Леніна", тому при продажі своєї частки кожний громадянин який має частку у загальній колективній власності має сповістити інших співвласників які мають переважне право на придбання частки у спільній власності. Крім цього, відповідач придбав пай ОСОБА_1 на суму, що у 100 разів менш за номінальну вартість майна, що входить до паю. Також вказує, що представник ОСОБА_1- Величко В.В. одночасно був співвласником та директором ПП „Футурум".
Рішенням суду позов задоволений частково, визнаний недійсним договір купівлі - продажу майнового паю, укладений між ОСОБА_1 в особі її представника Величко В.В. та ПП „Футурум", повернутий ОСОБА_1 майновий пай, номінальною вартістю 35 796 грн. В решті частини позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ПП „Футурум" просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу майнового паю був укладений законно та в письмовій формі; на момент укладення договору Величко В.В. не являвся ні засновником, ні власником, ні директором підприємства; про намір купити майновий пай підприємством було оголошено декілька разів. Також посилається на те, що позов прокурором пред'явлений після закінчення строку позовної давності.
Обговоривши доводи скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з постановою нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового паю, суд першої інстанції виходив з того, що вказана угода не відповідає вимогам закону.
З такими висновками судова колегія погодитись не може, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, доказам і зроблені з порушенням вимог матеріального закону.
Відповідно до ст. 114 ЦК України (в редакції 1963 року, який діяв на час правовідносин між сторонами), при продажі частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має право привілеєвої купівлі частки, що продається по певній ціні і на інших рівних умовах.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" із змінами до Пленуму, саме по собі недодержання вимог ст.114 ЦК України (в ред.1963р.) при продажі учасником спільної часткової власності частки сторонній особі не є підставою для визнання угоди недійсною. У даному випадку співвласник вправі у межах установленого законом строку вимагати переведення на нього прав і обов'язків покупця по укладеній угоді.
З матеріалів справи вбачається, що власникам майнових паїв в КСП „Пам'ять Леніна" доводилося до відому про намір ПП „Футурум" придбати їх майнові права за вартістю 1% від суми паю (арк.с.64,67-68) .
Однак доказів про свій намір придбати майновий пай ОСОБА_1 або перевести на нього права і обов'язки покупця по укладеній угоді рештою учасників спільної часткової власності КСП „Пам'ять Леніна", не представлено. Не надано таких доказів і при розгляді апеляційної скарги.
Таким чином посилка про порушення прав членів КСП „Пам'ять Леніна" щодо привілеєвої купівлі майнового паю, не може вважатися неспроможною і бути прийнята до уваги.
Відповідно до вимог ч.З ст.62 ЦК України (в ред.1963 р.) представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи представником якої він одночасно є.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно нотаріально посвідченому дорученню ОСОБА_4 був уповноважений розпоряджатися (продавати, дарувати, міняти, здавати в оренду, закладати у встановленому законом порядку) майновий пай ОСОБА_1 (арк.с.85).
25 вересня 2002 р. ним від імені власників майнового паю, було оформлено доручення, згідно якому, він, у порядку передоручення, уповноважив Величко В.В. розпоряджатися правом на майнові паї, у тому числі і паєм ОСОБА_1 (арк.с.86-91).
вересня 2002 року між Величко В.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1, і ПП „Футурум", в особі виконавчого директора Шиндер В.І., був укладений договір купівлі-продажу майнового паю НОМЕР_1, вартість якого була визначена сторонами у розмірі 357 грн.96 коп.
Доводи відносно того, що Величко В.В. при укладенні договору діяв в інтересах ПП „Футурум" спростовуються матеріалами справи, оскільки, як слідує із записів в трудовій книжці (арк.с.115), на час укладення договору він директором ПП „Футурум" не являвся.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доказів невідповідності вимогам закону укладеного між ОСОБА_1 і ПП „Футурум" договору купівлі - продажу майнового паю не надано, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 303 - 313 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Футурум" задовольнити.
Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від З квітня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову прокурора м. Севастополя в інтересах ОСОБА_1 до ПП „Футурум" про визнання договору купівлі-продажу майнового паю недійсним відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП „Футурум" судові витрати: судовій збір в сумі 25 грн. 50 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО грн.; витрати, пов'язані із залученням перекладача у розмірі 120 грн., а всього стягнути - 175 грн. 50 коп.
Рішення набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.