Справа № 2-а-263/2010/0423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

27 квітня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді             Ковальчук Т.А.

при секретарі                 Кривошлик І.Ю.

за участю:

позивача                 ОСОБА_1

представника позивача         ОСОБА_2            

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Дніпропетровська Максимчука Володимира Олександровича про скасування протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС                 м. Дніпропетровська Максимчука Володимира Олександровича, в якому позивач просить скасувати протокол серії АЕ № 001291 та постанову від 26.06.2009 р. серія АЕ № 231266                     про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 26.06.2009 р. інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська Максимчуком Володимиром Олександровичем відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ № 001291, відповідно                     до якого, позивач, начебто, 26.06.2009 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2101д/н НОМЕР_1                  по пр. Правди в м. Дніпропетровську та здійснив зупинку та стоянку на зупинці для маршрутних транспортних засобів та винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

Позивач вважає вказаний протокол та постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки викладене у протоколі серії АЕ № 001291 не відповідає дійсності з таких підстав:

•   у зв’язку з високою температурою атмосферного повітря двигун автомобіля позивача закипів, не маючи змоги зміни напрямку доїхав до перехрестя проспекту Правди –                вул. Байкальська на якому здійснив правий поворот і через деякий час двигун раптово відмовив. Впевнившись, що зупинка автомобіля позивача не порушує ПДР, у зв’язку                 з википанням охолоджуючої рідини позивач вимушений був залишити автомобіль щоб придбати антифриз для подальшого руху автомобіля;

•   повернувшись через деякий час з магазину позивач побачив працівників ДАІ,                         які пред’явили позивачу неправомірні вимоги згідно зупинки чи стоянки. Позивач прохав відповідача зробити замір, з метою встановлення точного місця стоянки чи зупинки,               але йому відмовили.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача були незаконними і просить скасувати протокол та оскаржувану постанову.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов та прохали суд задовольнити його.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіславши письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 001291                 від 26.06.2009 року позивач з ним не погодився (а. с. 2).

В цей же день інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська Максимчуком Володимиром Олександровичем було винесено постанову серії АЕ № 001291, згідно якої позивач 26.06.2009 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2101д/н НОМЕР_1 по пр. Правди в м. Дніпропетровську                  та здійснив зупинку та стоянку на зупинці для маршрутних транспортних засобів (а. с. 3).

Суд вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального                                    та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення поєднує в собі норми                                      як матеріального так і процесуального права.

Зокрема, ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах                           про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В даному випадку, відповідачем не було заслухано пояснення позивача, щодо події,                         яка відбулася, тобто не було всебічно, повно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, що потягло за собою помилкове винесення постанови.

Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень  у особи,                  яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,                      чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,                          чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,                        чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП п останова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте                  по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України  законодавства у справах про деякі злочини  проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283,                   284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок  про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати  мотиви відхилення інших доказів                       на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів, однак в оскаржуваній постанові відсутні будь-які висновки, мається лише констатація факту і все.

Відповідачем не надано жодних доказів правомірності своїх дій, в той час                                      як  ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову                    по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість  винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися               на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то суд вважає за можливе, скасувавши оскаржувану постанову, закрити провадження у справі               про адміністративне правопорушення відносно позивача в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами  в  справі  про  адміністративне правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані встановлюються протоколом    про адміністративне правопорушення,    поясненнями  особи, яка притягається  до  адміністративної відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил,  норм  і  стандартів,                  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей                     і документів, а також іншими документами.

Вимогу позивача, щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення                 серії АЕ № 231266 слід відхилити, оскільки протокол про адміністративне правопорушення                           є  джерелом доказування, та чинним законодавством не передбачено оскарження протоколу окремо від постанови по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162,                                    163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.,  -

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Дніпропетровська Максимчука Володимира Олександровича про скасування протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову винесену інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська Максимчуком Володимиром Олександровичем від 26.06.2009 року серії АЕ № 231266 про притягнення                           до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1, на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

  Постанова може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 Т.А. Ковальчук