^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-681/2006 р.                                                        Головуючий

у 1 інстанції Яковенко С.Ю.

Категорія  ЗО                                                                          Доповідач апеляційної

інстанції Птіціна В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 липня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого                                   - Куцеконя І.П.

суддів                                              - Птіціної В.І., Клочко В.П.

при секретарі                               - Соменко С.П.

за участю представника ВАТ „Мусон" Єфремової Л.О., представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ВАТ „Мусон" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення, за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Мусон" на ухвалу місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 2 лютого 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ „Мусон" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та скасування державної реєстрації.

Ухвалою місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від 2 лютого 2006 року позовна заява ВАТ „Мусон" про виселення була залишена без руху на підставі не оплати позивачем державного мита в розмірі 8-50 грн. по другій вимозі щодо скасування державної реєстрації відповідачів.

В апеляційній скарзі ВАТ „Мусон" просить вищевказану ухвалу скасувати та постановити ухвалу про відкриття провадження по справі, мотивуючи вимоги тим, що заявлені позовні вимоги про виселення відповідачів та скасування їх реєстрації на спірній житловій площі самостійними вимогами не являються. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" об'єктом сплати державного мита являється окрема позовна заява, а не її окремі вимоги. Також вказує, що у виконання п.5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви було додано платіжне доручення, яке підтверджує оплату держмита в розмірі 8-50 грн.

Обговоривши доводи скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 80 ЦПК України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, їх ціна визначається загальною сумою всіх вимог.

Згідно п. "д" ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", державне мито із позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) сплачується в розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - тобто 8,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено державне мито в розмірі 8-50 грн., про що свідчить платіжне доручення на вказану суму (арк.с.1).

Таким чином, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати позивачем державного мита у розмірі 8-50 грн. відносно другій вимозі позову, суд порушив вимоги ст. 10 ЦП  України, оскільки не мав виходити із загальної суми державного мита підлягаючого оплаті при зверненні до суду з позовною заявою немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 303 - 307 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Мусон" задовольнити.

Ухвалу місцевого суду Гагарінського району міста Севастополя від 2 лютого 2006 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.