^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-678/2006 р.                                                     Головуючий

у 1 інстанції Єзерський П.О.

Категорія 18                                                                             Доповідач апеляційної

інстанції Птіціна В.І.

УХВАЛА ІМНЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 липня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого                            - Куцеконя І.П.

суддів                                     - Птіціної В.І., Клочко В.П.

при секретарі                        - Соменко С.П.

за участю адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу і відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 25 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 у липні 2005 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення суми боргу, мотивуючи вимоги тим, що в листопаді 2002 року він позичив відповідачу 15000 гривень, які відповідач зобов'язався повернути не пізніше ЗО квітня 2003 року. Однак, по закінченню вказаного строку відповідачем борг не повернутий. Від неодноразових вимог про виконання зобов'язання, відповідач ухилявся. Вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1600 грн. мотивовані тим, що у зв'язку з неповерненням боргу позивач випробував душевні страждання і незручності.

Змінивши вимоги, позивач просив стягнути з відповідача основний борг, суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2003 р. по 31.08.2005 р. в сумі 3978   гривень, а також 3% річних від основної суми боргу за період з 01.05.2003 р. по 31.08.2005 р. в сумі 1050 гривень. Вимоги про стягнення моральної шкоди позивач не підтримав.

Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 25 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення' про відмову в задоволені позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а також на те, що судом не повністю розглянуті факти, які мають значення для справи.

Обговоривши доводи скарги, вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 374 ЦК України (в ред. 1963 р.) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальникові) у власність  (в  оперативне  управління)  гроші  або  речі,  визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20

листопада 2002 року ОСОБА_2 взяв позику у ОСОБА_1  у

розмірі 15000 грн.,  про що була оформлена відповідна розписка

(арк.с.72) в якій відповідачем вказаний строк повернення грошей -

кінець квітня2003р.

Як встановлено судом і указано в розписці, в обумовлений строк відповідачем одержана сума грошей не повернута, і від її повернення він уклоняється (арк.с.5;б).

Таким чином суд дійшов до правильного висновку про законність вимог позивача по стягненню суми боргу в розмірі 15000 грн.

Судова колегія погоджується і з висновками суду про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3% річних за період з 01.05.2003 р. по 31.08.2005 р. (арк.с.19), відповідно до ст. 214 ЦК України (в ред.1963 р.).

Також, судова колегія вважає обґрунтованим задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2003 р. по 31.08.2005 р. у розмірі 3978 гривень, оскільки за вказаний період позивач втратив фактично частину грошей, що знаходилися значний строк в користуванні у відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303 - 307 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 25 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.