№1-22

Вирок

Іменем України

13 червня 2006 року                                 апеляційний суд Вінницької

області в складі головуючого-судді Нікушина В.П

судді: Сороки Л.А.

народних засідателів :ОСОБА_10

ОСОБА_11 ОСОБА_12

При секретареві:     Воронюк О.О.

За участю прокурора:Маєчка О.М,

Та захисника : ОСОБА_1. Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки , громадянки України , не працюючої, з середньою базовою освітою , Одруженої , раніше не судимої , у вчиненні злочину , передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 співмешкала з ОСОБА_3 і між ними часто виникали сварки. Вона вважала , що вони виникають із-за її малолітнього сина ОСОБА_4 батьком якого ОСОБА_3 не являвся. 29 грудня 2005 року приблизно о 18-й годині в будинку де вони приживали в ІНФОРМАЦІЯ_2 між ними знову виникла сварка в ході , якої ОСОБА_2 схопила на руки малолітнього ОСОБА_4 , якому на той час виповнилось лише один рік . і переслідуючи мету на позбавлення його життя , надаючи прискорення тілу кинула дитину на підлогу .Не будучи переконаною в тому , що ОСОБА_4 мертвий , вона доводячи свій намір до завершення винесла його з будинку і кинула в криницю , що знаходилась біля будинку , зануривши його голову у воду . Переконавшись , що дитина мертва вона повернулась до будинку В результаті смерть малолітнього ОСОБА_4 настала через нетривалий проміжок часу від отриманої черепно-мозкової травми.

ОСОБА_2 в суді винною себе у вбивстві свого малолітнього сина не визнала і дала такі пояснення. Вона співмешкала разом з ОСОБА_3 в його будинку в ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з ними жив і її малолітній син ОСОБА_4 , батьком якого був ОСОБА_5. В цьому ж селі неподалік від них жила і мати ОСОБА_3 ОСОБА_6. 29 грудня 2005 року вона разом з ОСОБА_3 пішли до його матері , залишивши ОСОБА_4 вдома. Повернулись додому через деякий час . ОСОБА_3 був на підпитку. Коли зайшли до будинку , ОСОБА_4 знаходився у своєму ліжечку. ОСОБА_3 підійшов до нього та взявши на руки і кинув ОСОБА_4 на диван. При цьому він сказав , що вб"є дитину. Вона вийшла в цей час на веранду , а ОСОБА_3 взяв ОСОБА_4 і вийшов до іншої кімнати , закривши за собою двері. її до тієї кімнати не впускав. Там ОСОБА_3 , утримуючи дитину за руки п"ять разів вдарив його головою об підлогу . Після цього повернувся до кімнати де знаходилось ліжко дитини і кинув сина на диван при цьому вдарив його по губам. Взявши ножа , ОСОБА_3 почав погрожувати їй вбивством. Залишивши її ОСОБА_3 взяв качалку і почав бити ОСОБА_4 , наносячи йому удари по ногам і в область поясниці. Вона забрала дитину і вийшовши з будинку кинула її в криницю , а коли повернулась в будинок то ОСОБА_3 в цей час лежав на дивані. Вона йому сказала , що кинула ОСОБА_4 в криницю. Тоді ОСОБА_3 вибіг з будинку і витягнувши ОСОБА_4 з криниці намагався його оживити. Заніспш тіло дитини до будинку , вони переодягнули його в сухий одяг і положили у ліжко. Після чого пішли знову до матері ОСОБА_3 і повідомили, що ОСОБА_4 задушився покривалом.

Оцінюючи показання ОСОБА_2 в ході судового слідства , суд дійшов висновку , що вони суперечать її ж показанням , які вона давала в ході досудового слідства , показанням свідків та іншим доказам, здобутим по справі.

В ході досудового слідства ОСОБА_2 намагаючись у никнути відповідальності стверджувала , що малолітній син ОСОБА_4 задушився простирадлом , яким був накритий у ліжку . В подальшому у своїх показаннях вона пояснювала , що втопила ОСОБА_4 під час сварки з ОСОБА_3, а потім пояснювала , що перед тим як втопити сина вона його кинула з силю на підлогу.

Будучи допитаною в якості підозрюваної (а.с.40,41) вона показала, що свого сина ОСОБА_4 вона кинула на підлогу головою тому, що вважала , що із-за нього виникають сварки між нею та співмешканцем ОСОБА_3. Після цього співмешканець підняв ОСОБА_4 з підлоги і положив на ліжко і на казав їй не чіпати його. Вона знову взяла сина та вибігла з будинку до криниці де опустила тіло ОСОБА_4 у воду. Повернувшись до будинку повідомила ОСОБА_3 що дитину втопила в криниці . Він вибіг до криниці і витягнувши ОСОБА_4 і намагався його оживити.

Ці ж обставини нею були підтверджені в ході відтворення проведеного з її участю ( а.с.61-68) та при проведені ставки віч на віч між нею та ОСОБА_3 ( а.с.75-77).

Обставини вчинення вбивства свого малолітнього сина ОСОБА_4 вона також підтвердила і при допиті її в якості обвинувачуваної (а.с.88,89-90,91).

В подальшому вона знову змінила свої показання і почала стверджувати , що вбивство її сина вчинив співмешканець ОСОБА_3 (а.с. 146-148).

Визнаючи показання ОСОБА_2 в ході судового слідства та при її допиті в якості обвинувачуваної (а.с. 146-148) такими що суперечать фактичним обставинам справи , суд виходив із таких обставин.

Так в цих показаннях вона стверджувала, що ОСОБА_3 наніс її сину 5 ударів головою об підлогу , знаходячись в іншій кімнаті куди її не впускав. При цьому вона пояснила у який спосіб наносились ці удари. Дана обставина суперечить її ж показанням із яких вбачається , що вона не могла б бачити тому , що в цей час вона за її ж показаннями не знаходилась в тій кімнаті.

Крім цього її показання суперечать і висновкам судово-медичної експертизи ( а.с. 106-111) із яких слідує , що малолітньому ОСОБА_4. В область голови було нанесено лише один удар , що спростовує твердження підсудної про те , що їх було нанесено не менше п"яти.

Висновки цієї ж експертизи спростовують її твердження про те , що її сину наносились удари і в область нижніх кінцівок та поясниці. За висновками цієї ж експертизи на трупові ОСОБА_4. В цій області тілесних ушкоджень не виявлено.

Отже з висновками даної експертизи узгоджуються її показання , щодо нанесення малолітньому ОСОБА_4. тілесних ушкоджень у спосіб коли його тіло кидалось на підлогу з прискоренням горілиць.

Показання ОСОБА_2 щодо своєї непричетності до вчинення вбивства її малолітнього сина ОСОБА_4. Спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3 , які узгоджуються з висновками тієї ж судово- медичної експертизи.

За його показаннями 29 грудня 2005 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 повернулися додому. Між ними виникла сварка із-за того , що вона не миє посуд. Під час сварки ОСОБА_2 схопила свого сина , що знаходився у ліжку і з силою кинула його об підлогу. Він в цей час встав з ліжка і піднявши дитину положив до дитячого ліжка. Після чого ОСОБА_2 знову взяла дитину під ліву руку і направилась на вихід з будинку. Він хотів її зашкодити вийти , але вона відповіла , що це її дитина і вона що хоче те і робить з нею. Вона вийшла з будинку і назад повернулась через декілька хвилин і сказала , що дитини вже не має. На його запитання вона відповіла , що дитину вкинула в криницю. Він , вибігши на вулицю , дістав тіло хлопчика з криниці і намагався його оживити. Як було вбито ОСОБА_4 він спочатку не розповідав на прохання самої ОСОБА_2 , яку йому стало жаль. Показання ОСОБА_3узгоджуються обставинами зафіксованими у протоколі огляду місця події ( а.с. 6-9). Із якого вбачається , що в його будинку в ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено труп малолітнього ОСОБА_4 з наявними на його обличчі тілесними ушкодженнями.

Свідчення потерпілого ОСОБА_5, який являвся батьком малолітнього ОСОБА_4 , опосередковано доводиться намір ОСОБА_2 на вчинення вбивства дитини. Цей намір вона почала висловлювати після того , як лікарі повідомили , що їх малолітній син може стати інвалідом. В розмові з ним ОСОБА_2 повідомляла , якщо ОСОБА_4 стане інвалідом то вона його вб"є. За його ж показаннями ОСОБА_2 не проявляла до дітей ніяких материнських почуттів. Влітку 2005 року вона пішла від нього , забравши з собою ОСОБА_4 і стала проживати з ОСОБА_3

За свідченнями ОСОБА_6 , допитаної за ініціативою суду , вона 29 грудня 2005 року приблизно о 18-й годині була викликана до будинку де мешкали ОСОБА_3 разом ОСОБА_2 їй повідомили , що малолітній хлопчик задушився простирадлом . Оглядаючи його зовні вона побачила на його обличчі , а саме на лобі синячки , що викликало деяку підозру. На її запитання , що сталось ОСОБА_2 пояснила, що дитина задушилась. При цьому поведінка ОСОБА_2 була не властивою для матері, котра втратила дитину

Згідно висновку судово - медичної експертизи (а.с.105-109) смерть малолітнього ОСОБА_4 настала від черепно-мозкової рани , утворення , якої при падінні тіла з прискоренням на підлогу не виключається.

Свідок ОСОБА_6 в ході судового слідства показала , що її син ОСОБА_3 співмешкав з ОСОБА_2 , яку вона охарактерезувала , як таку , що немала ніякого бажання доглядати за дитиною і займатись її вихованням не займалась. Щодо обставин загибелі малолітнього ОСОБА_4 то вона показала , що 29 грудня 2005 року під вечір син ОСОБА_3 прийшов до неї разом з ОСОБА_2 і повідомили , що дитина задушилась.

Ці ж обставини підтвердила і свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_9, яка приходиться підсудній матір"ю , охарктерезувала її, як особу схильну до брехні (а.с.91 )

За висновками судово-психолого-психіатрихчної експертизи (а.с.117-119) ОСОБА_2 являється особою схильною до примітивного фантазування , проявляє емоційно незрілу інфантильність , схильна змінювати показання , виявляє легку розумову відсталість ступеня легкої дебільності. Як в момент вчинення злочину так і в теперішній час ОСОБА_2 на хронічне душевне захворювання не страждала і не страждає і не перебувала і не перебуває поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.

Із-за наведених обставин суд вважає вину ОСОБА_2 у вчиненні вбивства свого малолітнього сина доведеною , обставин які б перешкоджали її притягненню до відповідальності за вчинення цього злочину відсутні.

А тому дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за п.2 частини 2-ї ст.115 КК України тому що вона вчинила вбивство свого малолітнього сина , який на момент посягання на його життя досягну лише однорічного віку.

Вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_2 виду і міри покарання суд враховує , що вчинений нею злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Суд також враховує і ступінь суспільної небезпеки на високий рівень , якої вплинув примітивний , нікчемний привід , яким керувалась ОСОБА_2 вчиняючи вбивство своєї малолітньої дитини. Дані , що характерезують особу ОСОБА_2 вказують на те , що ОСОБА_2 в силу свого низького інтелектуального рівня та неадекватності оцінки своїх дій є досить суспільно небезпечною . а тому із-за цих умов суд вважає цілком виправданим застосування до неї покарання у вигляді позбавлення волі в межах максимальної санкції передбаченої ч.2-ю ст.115 КК України . Пом"якшуючих обставин , які б могли вплинути на призначення ОСОБА_2 більш м"якого покарання суд не вбачає . Цивільний позов у даній справі не заявлявся . Речові докази у даній справі відсутні.

На   підставі   викладеного  та  керуючись   ст.ст.323,324   КПК України ,суд,

Засудив: ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину , передбаченого  пунктом  2-м  частини  2-ї  ст.   115   КК  України  і призначити їй тринадцять років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 31 грудня 2005 року, тобто з моменту її затримання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній у вигляді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом місяця з моменту його проголошення , а засудженою з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: Суддя Народні засідателі:

З оригіналом вірно