ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2010 р. Справа № 2-а-1734/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
при секретарі судового засідання: Подолян Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача : Рибака Ю.І.,
відповідача : Сташко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд-1"
про: стягнення економічних санкцій в сумі 2176 гривень
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулася Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області (далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Бокуд-1» (далі – відповідач) із вищезазначеними позовними вимогами, мотивуючи їх наступним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено до Державного бюджету України економічні санкції у сумі 2176 грн. згідно рішення Держінспекції з контролю за цінами від 04.02.2010р. №ІЦ-02-12/13.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, уточнив позовні вимоги, заявивши клопотання про зменшення позовних вимог на 200 грн., у зв’язку із частковою сплатою відповідачем боргу. Просив позов задовольнити на суму 1976 грн.
Відповідач проти позову не заперечував, надавши суду відповідне платіжне доручення, яке підтвердило часткову сплату боргу в розмірі 200 грн.
В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Зважаючи на права якими наділені сторони статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, уточнення позовних вимог приймаються судом, оскільки такі дії позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
В судовому засіданні з пояснень представника відповідача встановлено, що предметом діяльності ТОВ «Бокуд-1» є надання житлово-експлуатаційних послуг, виробництво та реалізація товарів народного вжитку, продукції виробничо-технічного призначення; випуск, ремонт та налагодження промислового обладнання, пристроїв та систем управління, електроприладів, електрообладнання та техніки різноманітного призначення; надання консультативних, експертних, інформаційних послуг.
Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області в період з 11 по 29 січня 2010 року проведена перевірка додержання порядку формування та застосування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій товариством з обмеженою відповідальністю «Бокуд-1» за період з січня 2009 р. по січень 2010 р.
За результатами перевірки складений акт перевірки від 29.01.2010 р. №000013, який був підписаний посадовими особами відповідача (а.с.5-13).
Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Бокуд-1» при наданні житлово-комунальних послуг фактично застосовано завищену плату за обслуговування димовентиляцйних каналів в житлових будинках.
Тобто, в порушення Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 04 серпня 1997 року №59 «Типові норми часу та норми обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду» та п. 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та фінансів України від 03.12.2001 року, підприємством включено у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи), на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт) внаслідок чого необґрунтовано отримано виручку в розмірі 892,38 грн.
На підставі вищевказаного акту позивачем прийнято рішення №ІЦ-02-12/13 від 04.02.2010р., згідно із яким до ТОВ «Бокуд-1» застосовано економічні санкції у розмірі 2176 грн., в т.ч.: 892 грн. – необґрунтована виручка, 1787грн. – штрафні санкції (а.с.4).
Рішення Держінспекції з контролю за цінами у Вінницькій області було надіслане відповідачу разом з претензією від 04.02.2010 р. №ІЦ-01-15-2/198 для виконання (а.с.19).
Як вбачається з матеріалів справи, товариством частково сплачено застосовані економічні санкції на суму 500 грн. згідно з платіжними дорученнями № 87 від 17.02.2010р., що було первинно враховано позивачем під час подання адміністративного позову, та на суму 200 гривень, що стверджується платіжним дорученням, наданим в судовому засіданні, №1534 від 19.05.2010 року (а.с.25).
Таким чином, сума, що підлягає стягненню із відповідача становить 1974 гривень.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Статтею 190 Господарського кодексу України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. При цьому політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціноутворення та іншими законами.
Статтею 9 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень та динаміку цін, на товари та послуги, що мають вирішальне соціальне значення, в тому числі на будівельні та архітектурно-планувальні послуги.
Одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в період, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін (тарифів), які регулюються уповноваженими органами, є підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України від 03.12.01р. №298/519).
Згідно ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, необґрунтована виручка підлягає вилученню до місцевого бюджету разом із штрафом - 200% від суми виручки на підставі рішення Держінспекції з контролю за цінами про застосування економічних санкцій.
Держінспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області в межах строку застосування санкцій прийнято рішення від 04.02.2010 р. №ІЦ-02-12/13 про застосування економічних санкцій на загальну суму – 2176 грн. за порушення державної дисципліни цін (892 грн. - необґрунтована виручка, 1787 грн. - штраф 200%).
Відповідно до довідки № 2181 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.18), Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності, що у розумінні положень статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідає ознакам суб’єкта владних повноважень.
Публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою адміністративної юрисдикції.
Враховуючи вищевикладене, суд, переконавшись у законності підстав для визнання позову, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума боргу відповідно до зменшених позовних вимог підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі на сум 1976 гривень.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд-1" (21000, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 46) до Державного бюджету України (код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 34701167, р/р 31111106700002 в ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015) кошти в сумі 1976 (одна тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 21.06.10р.
Суддя Сауляк Юрій Васильович
21.06.2010