АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІСправа № 33-532/10 Категорія: ст. 173 КУпАП
Головуючий у першій інстанції: Скуртов М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 р. м. Одеса
Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ананьївського районного суду Одеської області від 7.05.2010 р. по справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
встановив:
Зазначеною постановою судді місцевого суду Франчук притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 119 грн. за те що він, 3.04.2010 р. близько 23 год. 45 год., знаходячись в громадському місці на вул. Незалежності в м. Ананьєві Одеської області, біля кафе-бару «Біла лелека», в присутності громадян висловлювався грубою нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, вчинивши тим самим дрібне хуліганство.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що постанова суду є незаконною, упередженою, без урахування суттєвих обставин справи.
Суд не врахував, що він заявив відвід судді Скуртову М.І.; протокол про адміністративне правопорушення складений зацікавленими особами – працівниками Ананьївського РВ УМВС, які залежні від майора міліції ОСОБА_3, який на його думку організував цю провокацію; копію протоколу йому надали через два дні без присутності понятих; під час складання протоколу, йому не надали можливість його підписати; свідки, які дали свідчення проти нього, не були присутніми під час інциденту, але, разом з тим, є близькими людьми майора ОСОБА_3
У зв’язку з цим, він просить постанову судді скасувати а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив доводи своєї апеляції та підтримав їх. Він зазначив, що обставини, які викладені у постанові судді не відповідають дійсності, адже він не керував автомобілем і не порушував вимоги дорожнього знаку «Рух заборонено» з 22 год. до 05 год. Автомобіль там залишив його батько. Нецензурною лайкою він не висловлювався, а свідки дають неправдиві свідчення, оскільки є зацікавленими особами.
У зв’язку з цим, розгляд апеляції був відкладений на 14.09.2009 р. з викликом свідків.
В судове засідання апеляційної інстанції з’явились свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили свої пояснення в судовому засіданні суду першої інстанції, з яких випливає, що факт дрібного хуліганства в діях ОСОБА_2 3.04.2010 р. мав місце. Окрім того, вони пояснили, що ОСОБА_2 сплатив штрафи за порушення ПДР і дії працівників міліції в цій частині не оскаржував, хоча саме з порушення ним Правил дорожнього руху розпочався інцидент.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги по суті необхідно відмовити за наступних підстав.
Відповідно до диспозицій ст. 173 КУпАП, дрібним хуліганством вважається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян;
Зі змісту постанови судді суду першої інстанції та матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 підданий адміністративному стягненню за нецензурну лайку у громадському місці в присутності працівників міліції та цивільних осіб.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи видно, що суддя суду першої інстанції, на виконання вимог закону, допитав особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідив матеріали справи.
Навівши ці свідчення у мотивувальній частині постанови та провівши їх аналіз, суддя мотивував своє рішення в тій частині, чому до свідчень ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він ставиться критично, а свідчення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13 визнає такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи ОСОБА_2 про упередженість та зацікавленість свідків, які є працівниками міліції до уваги не приймаються, оскільки вони є голослівними.
Таким чином, доводи ОСОБА_2 про його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, спростовуються дослідженими доказами по справі, достовірність яких сумнівів не викликає, тому його дії вірно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а постанову судді Ананьївського районного суду Одеської області від 7.05.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 119 грн., - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Одеської області
Балан В.Д.