Судове рішення #9731613

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІСправа № 33-534/10                                 Категорія: ст. 173 КУпАП

Головуючий у першій інстанції: Прибилов В.М.                          

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 р.                                             м. Одеса

    Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 31.03.2010 р. по справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 173 та 185  КУпАП,

встановив:

    Зазначеною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 та 185 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту строком на п'ятнадцять діб за те що вона 26.02.2010 р. близько 14 год. 30 хв., разом із ОСОБА_3, у приміщенні прокуратури Березівського району Одеської області, висловлювалася грубою нецензурною лайкою та іншими образливими словами на адресу працівників прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_5, після чого, на вулиці безпідставно висловлювалась образливими словами та нецензурною лайкою не адресу громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

    Повернувшись у приміщення прокуратури, вона продовжувала висловлюватись грубою нецензурною лайкою та іншими образливими словами на адресу працівників прокуратури та помічника дільничного інспектора ОСОБА_9

    Окрім того, в той же час, ОСОБА_2 вчинила злісну непокору законним вимогам працівників міліції, яка виявилась в тому, що вона ігнорувала неодноразові вимоги про припинення антигромадської поведінки у приміщенні державної установи і продовжувала образливі, грубі та нецензурні висловлювання на адресу працівників прокуратури та міліції.  

   

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначила, що не погоджується з постановою судді, оскільки вона винесена без дослідження всіх обставин справи. Вона нікого не ображала, нецензурною лайкою не висловлювалась, а свідки її обмовили.

    Суд не врахував, що проти неї свідчили зацікавлені особи – працівники міліції та прокуратури, що свідчить про розправу над нею. Вона заявила відвід суддям Дєткову та Прибилову, але їх до уваги не прийняли.

    У зв’язку з цим, вона просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, яке було призначене на 7.06.2010 р. ОСОБА_2 подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи, яка була задоволена, а також заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з її терміновим виїздом. На її прохання розгляд справи був відкладений на 14.06.2010 р.

14.06.2010 р. ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, повідомивши телефоном, що вона знаходиться у лікарні і просила відкласти розгляд справи на 22.06.2010 р., зобов’язавшись надати відповідні документи на підтвердження знаходження на стаціонарному лікуванні.

22.06.2010 р. ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з’явилась, причину неявки не повідомила, тому вважаю, що апеляційна скарга може бути розглянута за її відсутністю, на підставі наявних у справі матеріалів, оскільки дії ОСОБА_2 свідчать про умисне затягування апеляційного розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити за наступних підстав.

Відповідно до диспозицій ст. 173 КУпАП, дрібним хуліганством вважається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян;

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків.

    Зі змісту постанови судді суду першої інстанції та матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 піддана адміністративному стягненню за нецензурну лайку та висловлювання інших образливих слів на адресу працівників прокуратури, дільничного інспектора міліції ОСОБА_9, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у приміщенні прокуратури Березівського району Одеської області та вчинення злісної непокори законним вимогам працівників міліції, яка виявилась в ігноруванні неодноразових вимог про припинення антигромадської поведінки у приміщенні державної установи.  

 

    Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

    З матеріалів справи видно, що суд фіксував її розгляд у протоколі судового засідання, з якого випливає, що суддя ретельно допитав особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3, дослідив матеріали справи, в тому числі: рапорт прокурора відділу прокуратури Одеської області ШпакаЛ.Г., рапорти Гасанової О.М. та Щербакова І.О. та інші матеріали.

    Навівши ці свідчення у мотивувальній частині постанови та провівши їх аналіз, суддя дійшов правильного висновку, що свідок ОСОБА_3 заперечує фактичні обставини справи, оскільки сама є безпосереднім учасником події та відносно неї також складений адміністративний протокол.

    Інші зазначені свідки, окрім ОСОБА_14, яка заперечила висловлювання ОСОБА_2 нецензурною лайкою, підтвердили обставини вчинення нею дрібного хуліганства та злісної непокори законним вимогам працівників міліції під час виконання ними своїх обов’язків, тому суддя, забезпечивши повноту, всебічність та об’єктивність судового розгляду.

    Таким чином, доводи ОСОБА_2 про її невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, спростовуються дослідженими доказами по справі, достовірність яких сумнівів не викликає, тому її дії вірно кваліфіковані за ст. 173, 185 КУпАП.

За таких обставин, вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

    У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

    У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити, а постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 31.03.2010 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173 та 185 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, - залишити без змін.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області

                        Балан В.Д.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація