^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа №22-ц-756/2006р.        Головуючий

в першій інстанції Ліморенко І.І.

Категорія  34         Доповідач Клочко В.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«27 липня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого  -  Симоненко В.М.

суддів      -  Клочка В.П., Єфімової В.О.

при секретарі - Федоніні Є.О.

за участю - представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розділ сумісного майна, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розділ сумісного майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 27 червня 2003 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в червні 2002 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розділ сумісного майна, нажитого сторонами під час шлюбу, - садового будинку НОМЕР_1 в садівничому товаристві „ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Севастополі шляхом визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину даної будови.

ОСОБА_3 пред'явив до ОСОБА_1 зустрічний позов про розділ сумісного майна - квартири АДРЕСА_1, меблів та предметів домашнього вжитку. Змінивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на садовий будинок, залишивши у власності ОСОБА_1 квартиру та все наявне в ній майно (предмети домашнього вжитку).

Рішенням суду визнано право власності та виділено в користування ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, вартістю 108 615 грн, та предметів домашнього вжитку загальною вартістю 4718 грн. в частині визнання за ОСОБА_1 права власності та виділення їй ідеальної долі садового будинку НОМЕР_1 в садівничому товаристві „ІНФОРМАЦІЯ_1" відмовлено. Визнано за ОСОБА_3 право власності та передано в користування садовий будинок НОМЕР_1 в садівничому товаристві „ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Севастополі, вартістю 71896 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 507 грн в рахунок понесених відповідачем витрат на проведення експертизи.

В  апеляційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  рішення  суду скасувати  через  порушення  судом  вимог  матеріального  та процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, спірне майно набуте подружжям під час шлюбу, на нього розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя, у зв'язку з чим прийшов до висновку про можливість його поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з ст.28 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними, в окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Стаття 29 КпШС України передбачає, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 11 січня 1966 року було зареєстровано шлюб, рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 12 грудня 2002 року шлюб між сторонами розірвано.

Приймаючи рішення про розділ нажитого сторонами під час шлюбу спірного майна, суд виходив з того, що реальної можливості розділити трикімнатну квартиру немає. Крім того, позивачка відмовилась проводити експертизу щодо можливих варіантів перепланування даного житла для користування ним обома власниками.

При цьому суд відійшов від начала рівності часток подружжя в інтересах позивачки ОСОБА_1 та залишив в її власності трикімнатну квартиру вартістю 113333 грн з предметами домашньої обстановки загальною вартістю 4718 грн.

Доводи скарги позивачки щодо незаконності рішення суду в частині залишення у власності відповідача садового будинку НОМЕР_1 в садівничому товаристві „ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Севастополі, вартістю 71896 грн., не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів через їх безпідставність.

Матеріалами справи достовірно підтверджено, що рішенням Балаклавської районної Ради №НОМЕР_2 земельна ділянка НОМЕР_1 в садовому  товаристві "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 0,0520 га в порядку безкоштовної приватизації передана у власність ОСОБА_3

За таких обставин суд правильно встановив фактичні обставини по справі, матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, та постановив законне та обгрунтоване рішення.

Доводи скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування винесеного судом рішення.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення місцевого суду Балаклавського району м. Севастополя від 27 червня 2003 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бут оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України потягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий Судді

В.М. Симоненко В.П. Клочко В.О. Єфімова