Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22-750/2006 р. Головуючий в 1 інстанції
Категорія 41 Яковенко СЮ.
Доповідач Клочко В.П.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«13 липня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.
суддів - Птіціної В.І., Соловйова Є.О.
при секретарі - Соменко С.П.
за участю - ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Бєлова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Севастопольська рибодобувна компанія" про стягнення добових, втрати частини доходу, зарплати за період затримки розрахунку, 3% річних, моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від Об березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в лютому 2005 року звернувся до суду з позовом до ЗАТ „Севастопольська рибодобувна компанія" про стягнення добових за період з 01 січня 2003 року по 20 березня 2003 року у розмірі 930 доларів США, втрати частини доходу, зарплати за період затримки розрахунку, 3% річних, моральної шкоди у розмірі 5000 грн, мотивуючи вимоги тим, що позивач працював у відповідача на контрактній основі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 на судні „ІНФОРМАЦІЯ_2", але після закінчення рейсу відповідач з ним розрахунок у валюті не провів, розрахувавшись не в повному обсязі лише в гривневому еквіваленті 14 липня 2003 року.
Рішенням суду в позові відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, через порушення судом вимог матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення на його користь грошових сум немає.
З такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам матеріального права.
Згідно з ч.2 ст. 2 Закону України „Про оплату праці", за своєю структурою заробітна плата складається з основної винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм
праці; із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат.
Такі ж положення закріплені в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача ЗАТ „Севастопольська рибодобувна компанія" на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 по екіпажу БКРТ „ІНФОРМАЦІЯ_2" (а.с.141-142), наказом НОМЕР_1 судно „ІНФОРМАЦІЯ_2" переведено в транспортний варіант з оплатою б доларів США на пай у добу (а.с.9-10). Даний наказ ніким змінено чи скасовано не було.
Згідно з п.3.2.2 Контракту про найм на роботу на судно „ІНФОРМАЦІЯ_2", (рейс НОМЕР_3) НОМЕР_2, робітники мають право на отримання заробітної плати, інших виплат та компенсацій, передбачених даним Контрактом, Додатком №1 та Колективним договором.
Пункти 3.3.2, 3.3.9 Контракту відповідно передбачають, що судноволоділець зобов'язаний проводити виплати працівникам згідно з „Умовами стимулювання праці" (Додаток №1) та в день закінчення рейсу чи контракту виплатити працівникам винагороду в розмірі та порядку, передбаченими в Додатку №1 та згідно до Колективного договору, забезпечити їх доставку в порт приписки. По прибуттю - провести повний розрахунок з працівниками, з урахуванням належних відпускних та інших компенсацій (а.с.68-69) .
Як вбачається з п.3.1 Умов планування та стимулювання роботи екіпажу БКРТ „ІНФОРМАЦІЯ_2" в рейсі НОМЕР_3, всі виплати іноземної валюти, що належать членам екіпажу згідно даних умов, являються виплатами замість виплат за відрядження (а.с.82).
За таких обставин висновок суду щодо неналежності вищевказаних виплат в іноземній валюті (добових) до структури заробітної плати суперечать ст.2 Закону України „Про оплату праці".
Приймаючи до уваги, що Постановою КМУ від 21 лютого 2001 року №159 п.З затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів через порушення строків їх виплати, яким передбачено виплату даних компенсацій в гривнях, а не в іноземній валюті, на користь позивача підлягає стягненню добові за час з 01 січня по 19 березня 2003 року у розмірі 930 х 505 (курс долара США) = 4696,50 грн.
Оскільки ст.237-1 КзПП України передбачено обов'язок роботодавця, який допустив невчасну виплати заробітної плати, відшкодування спричиненої даними діями працівнику моральної шкоди, на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 200 грн.
У іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити через необґрунтованість.
Так, вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь з відповідача 3% річних від простроченої суми на підставі ст.625
ЦК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спір випливає з трудових правовідносин, на які не розповсюджуються норми права про загальні грошові зобов'язання.
З відповідача на користь держави слід стягнути державне мито у розмірі 51 грн за вимоги по виплаті добових та 8,50 з вимог нематеріального характеру.
На підставі ст.ст.116, 117, 233, 237-1 КзПП України, ст.ст.536, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.303-317 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від Об березня 2006 року скасувати, постановити нове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ЗАТ „Севастопольська рибодобувна компанія" на користь:
ОСОБА_1 4696,50 грн добових та 200 грн моральної шкоди, а всього 4896,50 грн; в доход держави держмито в розмірі 51 грн та 8,50 грн. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України потягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий Судді
В.П. Клочко В.І. Птіціна Є.О. Соловйов