Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-738/200б р. Головуючий
у 1 інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 22 Доповідач апеляційної
інстанції Птіціна В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Алєєвої Н.Г.
суддів - Птіціної В.І., Харченко М.С.
при секретарі - Соменко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 17 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 мільйону Євро або 5 мільйонів гривень.
Мотивує свої вимоги тим, що моральна шкода була причинена йому у результаті незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури та суду України в зв' язку з його незаконним затриманням, порушенням щодо нього кримінальної справи, вибранням йому міри запобіжного заходу - утримання під вартою, де він утримується більш дев'яти місяців, що відобразилося на стані його здоров'я. Крім того, переживає значні моральні страждання у зв'язку з тривалим розглядом кримінальної справи за його обвинуваченням.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 17 березня 2006 р. в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи скарги, вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1176 ЦК України державою відшкодовується шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт у повному обсязі.
Як встановлено судом позивач є одним із підсудних у кримінальній справі, де він звинувачується в скоєні злочинів, передбачених ст.ст.255 ч.1, 305 ч.З, 15 ч.2-305 ч.З, 15 ч.2-307 ч.З, 311 ч.З, 313 ч.З, 317 ч.2 КК України. На час розгляду цивільної справи кримінальна справа відносно позивача знаходилася на стадії судового слідства (арк.с.60).
Відповідно до ч.2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Статтею 2 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" приведений вичерпний перелік випадків, по яких проводиться відшкодування збитку.
З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи, підстав, передбачених законом для відшкодування моральної шкоди, судом не встановлено, кримінальна справа відносно позивача не розглянута.
Таким чином, оцінивши встановлене, суд дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.303-307 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 17 березня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.