_______ Апеляційний суд міста Севастополя___________________________________
Справа № 22ас-237/200б р. Головуючий
в 1 інстанції Проценко О.І.
Категорія 36 Доповідач апеляційної
інстанції Птіціна В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Алєєвої Н.Г.
суддів - Птіціної В. І.,Харченко М.С.
при секретарі - Соменко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного управління екології та природних ресурсів у м. Севастополі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову місцевого суду Ленінського району міста Севастополя від 10 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Держуправління екології та природних ресурсів м. Севастополя про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 грн. з тих підстав, що зазначена постанова винесена з порушенням вимог законодавства, тому, що правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 17 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" вона не вчиняла, рівень СО в автомобілі, яким вона керувала не міг бути вище норми, тому що 19 травня 2005 р. вона пройшла планове технічне обслуговування.
Постановою місцевого суду Ленінського району М.Севастополя від 10 травня 2006 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду за мотивами позовної заяви, яку суд, на думку апелянта, належно не оцінив.
Обговоривши доводи скарги, вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з того, що відповідач діяв у відповідності з вимогами Закону, постанова винесена у межах наданих відповідачу повноважень, а тому підстав для її скасування немає.
З такими висновками погоджується судова колегія, оскільки вони законні, обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 24 травня 2005 року відносно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 81 КпАП України, яке виразилося в експлуатації автотранспортного засобу марки ЗАЗ-110217, державний номер НОМЕР_1, у якого зміст забруднюючих речовин при викидах перевищує встановлені нормативи СО 5,8 при нормі 3,5%; вуглеводів 120 при нормі до 4-х цил.-1200 млн., що є порушенням ст. 17 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" (арк.с.23а).
26 травня 2005 р. за результатами розгляду матеріалів про порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" забороняється експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні впливу фізичних факторів.
Оцінюючи докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що факт порушення позивачем ст. 17 Закону України „Про охорону аамосферного повітря" знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, а також наданими доказами, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що постанова відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення винесена правомірно у межах наданих відповідачу повноважень.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, постанова суду ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.198 КАС України, судова колегія
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову місцевого суду Ленінського району міста Севастополя від 10 травня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця до Вищого Адміністративного суду України.