Україна

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-1782/2010р.                                                     Головуючий у 1 інстанції Гонтаренко Т.М.

Категорія  57                                                                          Доповідач Савченко С.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

«09»  червня    2010 року    колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:          

             Головуючого судді   – Потапенко В.І.

                        Суддів -                       Спірідонової Л.С., Савченко С.О.    

                        При секретарі –         Пітель Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України  в м. Світловодську на постанову Світловодського міськрайонного суду від 22 січня 2010 року  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

            В січні  2010  року ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України про визнання незаконними дій та бездіяльності  відповідача та зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату  призначеної пенсії згідно вимог ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  з 30 грудня 2008 року і в подальшому.

    Позов мотивував тим, що   він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом 2-ї групи. Отримує пенсію в сумі 1446 грн.30 коп., що не відповідає вимогам ст.ст. 49,50,54 і 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії» 90

Постановою  Світловодського міськрайонного суду від 22 січня  2010 року дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодську щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу визнан1 протиправними та зобов’язано Управління провести перерахунок і виплату позивачеві пенсії відповідно діючого законодавства.

           В апеляційній скарзі відповідач  просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав невідповідності вимогам Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»і ухвалити нове рішення про відмову позовних вимог..

           Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії і інвалідом 2-ї групи, що підтверджується  посвідченням на а.с.9-11.

Відповідно  до вимог частини 4 статті 54 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року державна пенсія  учасникам 1 категорії 2 групи інвалідності  не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.

Ст.. 53 зазначеного Закону передбачає виплату додаткової пенсії незалежно від заробітку пенсії чи іншого доходу, а ст.. 50 Закону  передбачає, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлена в розмірі 80% від мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно застосував конституційні норми про пріоритетність законів над підзаконними актами, якими є Постанови Кабінету Міністрів України і при вирішенні спору виходив з вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Дії управління праці та соціального захисту громадян щодо відмови в перерахунку суми пенсії є неправомірними.

            Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Посилання Управління Пенсійного фонду України на відсутність бюджетних асигнувань на виплату належної пенсії позивачеві не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація  особою права, що пов’язане з з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути  поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

    Право на отримання державної та додаткової пенсії позивач має, визначення джерел,з яких будуть здійснюватись такі виплати, віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

    Разом з тим, зазначивши в постанові про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування та виплату державної та додаткової пенсій з часу набрання постанови чинності і в подальшому, суд першої інстанції порушив вимоги ст..1 ЦПК України – захист прав позивача у даному спорі на майбутнє неможливий, він обмежений датою ухвалення постанови, захисту  підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушеним в майбутньому.

           Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч. ст.307, 309, 313,314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

 В И Р І Ш И Л А:

 Апеляційну скаргу задовольнити частково.

       Постанову Світловодського міськрайонного суду м. Кіровограда  від 22 січня 2010 року змінити.

      У абзаці третьому резолютивної частини постанови словосполучення « в подальшому з часу набрання чинності вказаною постановою», замінити словосполученням « з часу набрання чинності вказаною постановою і до 22 січня 2010 року.»

    В решті постанову залишити без змін.

      Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним

законної сили.

        Головуючий:  

             Судді: