Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22-Ц-826/2006 р.                                                             Головуючий в 1 інстанції

Категорія 34                                                                                                                          Куімов М.В.

Доповідач      Клочко В.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«20 липня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:

головуючого  -  Куцеконя І.П.

суддів      -  Клочка В.П., Володіної Л.В.

при секретарі - Благовідові А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 26 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в грудні 2004 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна, набутого подружжям в шлюбі, а саме - автомобіля „Хюндай", та просила залишити автомобіль у чоловіка за умови сплати їй половини вартості спірної машини у розмірі 12 145 грн.

Рішенням суду позов задоволено в повному обсязі, постановлено поділити майно, набуте подружжям під час шлюбу, виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль „Хюндай", стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку вартості автомобіля у розмірі 12 145 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду змінити, стягнувши з відповідача на користь позивачки не 1/2, а 1/4 частку вартості спірного автомобіля, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що спірне майно було набуте подружжям за час шлюбу, у зв'язку з чим на нього розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя. Дані обставини стали причиною для задоволення позову, поділу майна подружжя шляхом виділення відповідачеві у власність автомобіля з умовою виплати половини його вартості позивачці.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ,  набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального

користування,  є об'єктом права спільної   сумісної   власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право  на поділ майна,  що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 квітня 1990 року (а.с.7) по 17 травня 2005 року, в період якого (квітень 1997 року) ними було набуте спірне майно - автомобіль „Хюндай" (а.с.25).

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи НОМЕР_1 „Укравтоекспертиза-Холдинг" від Об лютого 2006 року, проведеної директором даної установи, попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок та за відмову від дачі висновку, ринкова вартість автомобіля „Хюндай" складає 24 290 грн (а.с.83). Підстав сумніватися в правильності висновків даної експертизи колегія суддів не вбачає.

Приймаючи до уваги, що автомобіль експлуатується відповідачем, суд прийшов до висновку про необхідність поділу даного майна саме шляхом залишення автомобіля у власності ОСОБА_2 з виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації за 1/2 частку даного майна.

Доводи скарги відповідача щодо набуття ним автомобіля за його власні кошти та, таким чином, нерозповсюдження на нього режиму спільної сумісної власності, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів через їх безпідставність.

Судом досліджувались обставини та час набуття права власності на спірний автомобіль та було достовірно встановлено, що він був куплений сторонами саме під час шлюбу в 1997 році (а.с.25), у зв'язку з чим суд прийшов до правильного висновку про те, що дане майно є спільною сумісною власністю та підлягає поділу відповідно до рівності часток подружжя.

Інші доводи скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування винесеного судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_2 відхилити.

Рішення місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від 26 травня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.