|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
15.02.2007р. |
|
№ 28/452-А |
за позовом державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
до приватного підприємства “Компаньон”
про стягнення 13138,55 грн.
Суддя Копитова О.С.
Секретар судового засідання Ільмухіна Т.Ф.
Представники:
від позивача Туровська К.В. -заст. нач. юр. відділу (дов.№3/9/10-025 від 09.01.2007 р.)
від відповідача не з'явились
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.02.07 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства “Компаньон” про стягнення 13 138,55 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірок дотримання вимог податкового законодавства виявлено порушення строків подання декларацій з податку на додану вартість, порушення строків сплати самостійно визначених податкових зобов'язань по комунальному податку та заниження розміру податку на додану вартість.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на п.3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва.
Відповідач в судові засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, ухвали суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, зокрема за адресою зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію та довідці головного управління статистики, однак відповідач своїм правом на участь повноважного представника в судовому засіданні не скористався.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи господарський суд -,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство „Компаньон” (далі ПП „Компаньон”) зареєстроване Ленінградською районною в м. Києві державною адміністрацією 02.02.2001 року (код ЄДРПОУ 31349408).
25.11.2004 року позивачем проводилась камеральна перевірка ПП „Компаньон” податкової декларації з податку на додану вартість.
За результатами перевірки 25.11.2004 року складено Акт № 134/15-245.
Під час перевірки виявлено порушення вимог податкового законодавства, а саме заниження податку на додану вартість в розмірі 15 438,64 грн. визначеного відповідачем в деклараціях за травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2003 року та не сплата податку на додану вартість за лютий 2003 року в розмірі 114,92 грн.
На підставі зазначеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007381502/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 438,64 грн.
Вказане податкове-повідомлення рішення отримане відповідачем особисто.
Під час наступноїї перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку виявлено порушення строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість та 14.04.2006 року складено акт № 429/15-410, на підставі якого винесено наступні податкові повідомлення-рішення :
№ 0016731502/0, яким визначено штраф в розмірі 317,51 грн.
№ 0016721502/0, яким визначено штраф в розмірі 57,46 грн.
Заборгованість відповідача по податку на додану вартість зменшилась за рахунок подання декларації за листопад 2004 рік, якою заявлено до відшкодування 3 187,00 грн. податку на додану вартість та станом на день розгляду справи в суді становить 12 766,34 грн. ( в тому числі 12 741,43 грн. основного платежу, 24,81 пені.)
Крім того, позивачем проводилась перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків, під час якої виявлено порушення строків подання податкової декларації з податку на прибуток за липень 2004 року.
За результатами перевірки 25.03.2005 року позивачем складено акт № 15/109/1-87.
На підставі зазначеного акту, 22.03.2005 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002561501, яким відповідачу за порушення строків подання декларації визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. Зазначене рішення отримане відповідачем особисто.
Під час другої перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків виявлено порушення строку подання податкової декларації за червень 2005 року.
За результатами перевірки позивачем 14.05.2005 року складено акт № 15-109/1-162, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0004411501/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. Зазначене рішення було отримане відповідачем 04.07.2005 року
Станом на день розгулу справи в суді заборгованість відповідача з податку на прибуток у вигляді штрафних санкцій складає 340,00 грн.
12.04.2006 позивачем складено акт № 193/15-244 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку.
Під час перевірки встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань з комунального податку. На підставі акту перевірки позивачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0002451505/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 3,76 грн.,
№ 0002441505/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 4,76 грн.,
№ 0002431505/0, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 28,19 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу поштою, але повернулись без вручення та були розміщені на дошці податкових повідомлень-рішень (докази в матеріалах справи).
Заборгованість відповідача зменшилась за рахунок існуючої переплати і станом на день розгляду справи в суді становить 32,21 грн.
Отже, загальна заборгованість відповідача складає 13 138,55 грн., в тому числі 12 766,34 грн. з податку на додану вартість, 340,00 грн. з податку на прибуток та 32,31 грн. по комунальному податку, що підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою позивача та витягами з облікових даних платника податків.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі по тексту Закон).
В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сума податкових зобов'язань, узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк являється податковим боргом.
Відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами зазначеними у пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. (пп.5.2.2).
Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (пп.5.2.3).
Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. (пп.5.2.4).
Також, відповідно до пп. 5.2.5 платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.
Жодних доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень - рішень на підставі яких позивач просить стягнути суму боргу матеріали справи не містять і таким чином визначені в них зобов'язання є узгодженими станом на час розгляду справи.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п. “а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).
У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).
Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п. „б” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).
В матеріалах справи містяться докази направлення та отримання відповідачем першої та другої податкових вимог №1/150 від 03.04.2003 року та №2/281 від 14.05.2003 року відповідно. Однак сплата боргу не відбулась.
В установлені строки податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляд у справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.
Відповідно до п. 17.1. ст.17 Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. (п.17.1.2 ст.17 Закону).
Відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Згідно п. 17.3 ст. 17 Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу -передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом.
За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як встановлено під час розгляду справи, відповідач податкової заборгованості у встановлені строки в повному обсязі не провів; наявність боргу не заперечив, доказів сплати боргу в повному обсязі до бюджету не надав.
Враховуючи вищевикладене суд вважає також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення пені, оскільки відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання вважається податковим боргом.
Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 21, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства “Компаньон” (код 31349408, м. Київ, вул. Якутська, 9, з будь-якого рахунку знайденого державним виконавцем) на користь Держави (р/р 01040161400006/0 в УДУ у м. Києві, МФО 820019) суму заборгованості в розмірі 13138 (тринадцять тисяч сто тридцять вісім гривень) грн. 55 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
|
Суддя |
О.С.Копитова |